Закономірності структурування епоксидних композитних матеріалів з дисперсними наповнювачами під впливом ультрафіолетового опромінення і постійного магнітного поля. Створення епоксикомпозитів і покриттів з підвищеними експлуатаційними характеристиками.
Аннотация к работе
Луцький державний технічний університет Розробка епоксикомпозитів модифікованих зовнішніми полями для захисту устаткування від корозії і спрацюванняРоботу виконано у Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Букетов Андрій Вікторович, Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, доцент кафедри компютерно-інтеґрованих технологій. Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, професор Братичак Михайло Миколайович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри хімічної технології переробки нафти та газу. кандидат технічних наук, доцент Гулай Ольга Іванівна, Луцький державний технічний університет, старший викладач кафедри фізичної хімії.Нині у багатьох галузях промисловості розвинутих країн світу для захисту технологічного устаткування від корозії та спрацювання ефективно використовують композити на основі епоксидних смол. Роботу виконано в межах держбюджетної теми ТДТУ імені Івана Пулюя ДІ 108-03 “Створення полімеркомпозитних матеріалів для захисту технологічного устаткування від корозії та спрацювання”, ДІ 129-06 “Розробка полімеркомпозитних покриттів і матеріалів з підвищеними експлуатаційними характеристиками для машинобудування”. Вивчити вплив постійного магнітного поля та ультрафіолетового опромінення на механізм зшивання при структуроутворенні епоксикомпозитів і експлуатаційні характеристики захисних покриттів на їхній основі. Предмет дослідження - закономірності формування епоксидних композитних матеріалів, які містять дисперсні наповнювачі різної природи, при прогнозованому впливі ультрафіолетового опромінення та постійного магнітного поля. Введення в матрицю дисперсних часток, незалежно від їхньої природи, з подальшим ультрафіолетовим опроміненням композицій забезпечує суттєве зменшення коефіцієнта повзучості і відносної деформації усіх, без винятку, зразків внаслідок підвищення жорсткості матеріалу.Крім того наведено блок-схеми, принцип роботи і режими експлуатації розроблених установок для обробки компонентів матриці, наповнювача і вихідних композицій зовнішніми полями на попередній стадії формування ПКМ. Встановлено вплив питомої площі поверхні та магнітних властивостей дисперсного наповнювача на фізико-механічні і теплофізичні характеристики композитів на основі епоксидного оліґомера. У результаті чого у матеріалі навколо часток наповнювача формуються поверхневі шари з вищим ступенем зшивання, порівняно з полімером у обємі композиту, що поліпшує фізико-механічні і теплофізичні властивості епоксикомпозитів. Показано, що введення у матрицю часток цементу і оксиду міді зумовлює формування у поверхневих шарах матриці неоднорідної структури внаслідок чого утворюються „мякі” поверхневі шари. Встановлено, що використання дисперсних добавок феро-(ферит, коричневий шлам) і парамагнітної (Cr2O3, CUO) природи як наповнювача забезпечує формування поверхневих шарів з високими показниками густини (? = 1,2...1,5 г/см3) і значною протяжністю (h1 = R/Rнап = 2,05...2,30).Встановлено, що введення у матрицю феромагнітного наповнювача забезпечує підвищення фізико-механічних і теплофізичних властивостей епоксидних композитів у 1,5…1,8 рази. Поліпшення міжфазної взаємодії при використанні феромагнітного наповнювача пояснюється взаємодією магнітного моменту твердої фази з дипольним моментом макромолекул матриці та впливом питомої площі поверхні дисперсних часток. Це сприяє формуванню навколо наповнювача поверхневих шарів з вищим ступенем зшивання, порівняно з полімером у обємі композиту, що й підвищує експлуатаційні характеристики композиту. Встановлено, що використання дисперсних добавок феро-(ферит, коричневий шлам) і парамагнітної (Cr2O3, CUO) природи як наповнювача забезпечує формування поверхневих шарів з високими показниками густини (r = 1,2…1,5 г/см3) і значною протяжністю (h1 = R/Rнап = 2,05…2,30), тоді як при введенні ж діамагнетиків - цементу і Al2O3 формуються поверхневі шари з нижчими показниками r = 1,07…1,10 г/см3; h1 = 1,90…1,95.Внесок автора полягає у встановлені впливу фізичних процесів при структуроутворенні матеріалів на властивості епоксикомпозитів. Особистий внесок автора полягає у проведенні досліджень впливу тривалості ультрафіолетового опромінювання на властивості епоксидних матеріалів. Особистий внесок автора полягає у дослідженні впливу тривалості магнітної обробки на руйнівне напруження при згинанні, ударну вязкість і внутрішні напруження у епоксикомпозитах. Вплив ультрафіолетової і магнітної обробки на повзучість епоксикомпозитів, на основі ЕД-20, що містять дисперсні феро, пара та діамагнетичні дисперсії // Матеріали девятої наукової конференції ТДТУ.- Внесок автора полягає у дослідженні впливу ультрафіолетового опромінення на фізико-механічні властивості композитних матеріалів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПРАЦЯХ