Дослідження класифікації автоматизованих інформаційних систем. Обґрунтування вибору мови і системи програмування. Програмне забезпечення та опис компонентів середовища. Інтерфейс програмного комплексу. Розрахунок повної собівартості програмного продукту.
Аннотация к работе
Якщо людина має справу з компютером, то рано чи пізно у нього виникає бажання, а інколи і необхідність, програмувати. Серед користувачів персональних компютерів в даний час найбільш популярне сімейство операційних систем Windows і, природно, що той, хто збирається програмувати, прагне писати програми, які працюватимуть в цих системах. Оптимізація - це процес вибору найкращого варіанту або процес приведення системи в найкраще (оптимальне) стан, який полягає в знаходженні всіх максимізує або мінімізують елементів або сідлових точок. В останні роки зявилася тенденція до переходу від моделей типу «витрати - випуск» до моделей аналізу виробничих процесів, від найпростіших моделей зростання до моделей, що вивчають траєкторії оптимального та ефективного зростання.З плином часу комплекс цих операцій, методи і засоби їх реалізації, послужили основою для створення інформаційних систем (ІС), основне призначення яких - інформаційне забезпечення користувача, тобто надання йому необхідних відомостей з певної предметної області. Наприклад, навіть стародавні бібліотеки можна називати інформаційними системами, оскільки в них були реалізовані основні завдання інформаційних систем - накопичення інформації, відбір (вибір) інформації при вирішенні певної задачі, обмін інформацією.У широкому сенсі інформаційна система є сукупність технічного, програмного та організаційного забезпечення, а також персоналу, призначена для того, щоб своєчасно забезпечувати належних людей належною інформацією. У вузькому сенсі інформаційною системою називають лише набір компонентів ІС у широкому розумінні, що включає бази даних, СУБД і спеціалізовані прикладні програми. ІВ у вузькому сенсі розглядають як програмно-апаратну систему, призначену для автоматизації цілеспрямованої діяльності кінцевих користувачів, забезпечує, відповідно до закладеної в неї логікою обробки, можливість отримання, модифікації та зберігання інформації. Під інформацією розуміють сукупність знань про факти і залежності між ними. В автоматизованих інформаційних системах автоматизація може бути неповною, тобто потрібне постійне втручання персоналу.На відміну від систем цього класу фактографічні інформаційно-пошукові системи (ФИПС) зберігають і обробляють фактографічну інформацію - структуровані дані, у вигляді чисел і текстів. Друга ознака класифікації ділить інформаційні системи на дві групи: до першої належать інформаційно-довідкові системи (ІДС), звані часто запитно-відповідними або просто довідковими, які виконують пошук та виведення інформації баз її обробки. Кінцеві користувачі інформаційно-довідкових систем (ІДС), як правило, мають доступ до збережених даними тільки «з читання» і використовують дані системи для пошуку відповідей на ті чи інші питання. У ранніх системах - АІС на автономних файлах (АІС АФ) - принцип інтеграції даних практично не використовувався, а рівень автоматизації управління файлами був порівняно низьким. Такі системи мають ряд серйозних недоліків, які обмежили їх широке застосування: високу надмірність даних, складність ведення спільної обробки файлів, залежність програм від даних та ін Тим не менш, АІС АФ застосовуються і в даний час; вони ефективні у випадку вузького, спеціалізованого використання невеликим колом осіб.Система повинна: - працювати максимально швидко;Перед будь-якою проектованою системою ставляться визначені вимоги в її художнім оформленні. Багато програмних систем не взяли широкого поширення саме через своє невдале художнє оформлення. Дуже яскраві кольори досить швидко дратують очі, що унеможливлює довгий контакт користувача з програмою. Він упадає в око і може привести до помилок у введенні інформації користувачем через свою здатність відволікати увагу. Варто врахувати і ту проблему, що на користувачів впливають характеристики пристрою відображення, тобто монітори.Мови програмування поділяються на дві основні категорії мови високого рівня і мови низького рівня: Мова високого рівня [high-level language] - мова програмування, кошти якого забезпечують опис завдання в наочному, легко сприйманому вигляді, зручному для програміста. Мова низького рівня [low-level language] - мова програмування, призначений для певного типу ЕОМ і відображає його внутрішній машинний код (див. нижче також "машинний мова", "машинно-орієнтована мова" і "мова асемблера"). Машинонезалежна мова [machine-independent language] - мова програмування, структура і кошти якої не повязані ні з якою конкретною ЕОМ і дозволяють виконувати складені на ній програми на будь-якій ЕОМ, забезпеченою трансляторами (див. нижче) з цієї мови; Гібридна (комбінована) мова [hibrid language] - мова програмування, що використовує також кошти іншої мови; Декларативна (непроцедурна) мова [declararative (nonprocedural) language] - мова програмування, що дозволяє задавати звязки і відносини між обєктами і величинами, але не визначає послідовність виконання дій (наприклад, мови Пролог, QBE);Для відкриття вже існуючого проекту необхідно вибрати його із списку, або
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ
1.1 Основні поняття інформаційних систем
1.2 Сучасне поняття інформаційної системи
1.3 Класифікація АІС
2. РОЗРОБКА ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ І АЛГОРИТМІВ РОБОТИ
2.1 Вимоги до системи
2.2 Вимоги до оформлення системи
3. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
3.1 Обґрунтування вибору мови і системи програмування
3.2 Програмне забезпечення та опис компонентів середовища
3.3 Технічне забезпечення
3.4 Запуск програми
3.5 Інтерфейс програмного комплексу
4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
4.1 Основи розрахунку вартості програмного продукту
4.2 Вихідні значення
4.3 Розрахунок повної собівартості прогамного продукту
4.3.1 Розрахунок часу на створення програмного продукту
4.3.2 Розрахунок заробітної плати виконавця робіт
4.4 Розрахунок ціни програмного продукту
4.5 Розрахунок ціни програмного продукту за аутсорсінгом
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Охорона праці користувачів ПК
5.2 Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ПК
5.3 Гігієнічні вимоги до параметрів приміщень з ПК
5.4 Гігієнічні вимоги до робочих місць із ПК
5.5 Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ПК