Адаптування прийомів агротехніки до конкретних гідротермічних, господарських і економічних умов, стану агрофітоценозу та математико-статистичні моделі для створення комп"ютерної експертної системи прийняття оптимальних, раціональних технологічних рішень.
Аннотация к работе
“КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ РОЗРОБКА АГРОБІОЛОГІЧНИХ ОСНОВ АДАПТУВАННЯДля степової та передгірської зон Криму встановлені кращі попередники озимої пшениці, найбільш дешевий спосіб обробітку ґрунту, адаптивно-оптимальні строки сівби та норми висіву, рівні азотного живлення до сівби та у ранній весняний період з урахуванням забезпеченості ґрунту нітратним азотом. На їх основі створено компютерні експертно-консультаційні системи адаптування параметрів елементів технології вирощування озимої пшениці до реальних умов. Проведен анализ состояния изученности проблемы, выделены отдельные аспекты адаптации, показаны ее перспективы и необходимость перехода к автоматизированным системам принятия агрономических решений, предложены компьютерные экспертно-советующие системы адаптирования элементов технологии к конкретным условиям, позволяющие рационально использовать природные, материальные и энергетические ресурсы и тем самым существенно повысить эффективность растениеводства, а также вернуть крымской пшенице былую, утерянную славу на хлебном рынке. Способ основной обработки почвы заметного влияния на величину и качество урожая озимой пшеницы в условиях Крыма не оказывает. Выявленные характер и степень влияния погодных и агрономических факторов на формирование качества зерна озимой пшеницы при проведении некорневой азотной подкормки и сеникации послужили основой разработки математико-статистические моделей, описывающих порядка 91% вариабельности массовой доли клейковины в зерне, с помощью которых можно достаточно обоснованно принимать решения о целесообразности применения этих агротехнических приемов.Несприятливі тенденції в сучасному рослинництві - великі затрати енергії, порушення екологічної рівноваги в агроекосистемах, забруднення і руйнування природного середовища, зростання варіабельності величини і якості врожаю від нерегульованих факторів, водна і вітрова ерозія й інші вимагають розробки основ адаптування технологій вирощування сільськогосподарських культур, особливо пшениці, як дуже актуальної. Метою досліджень було розробити і науково обґрунтувати основи адаптування прийомів агротехніки, що входять до ланки технології вирощування високоякісної сильної озимої пшениці, до конкретних гідротермічних, господарських і економічних умов, стану агрофітоценозу, а також математико-статистичні моделі для створення компютерної експертної системи прийняття оптимальних, раціональних технологічних рішень. визначити характер і силу комплексного впливу елементів технології вирощування пшениці (попередника, способу обробітку ґрунту, строку сівби, норми висіву, азотних добрив, прийомів підвищення якості зерна) на врожайність і якість зерна в суходільних і зрошуваних умовах; розробити математико-статистичні моделі визначення доцільності застосування і раціональних показників спеціальних прийомів підвищення якості зерна (некореневе підживлення і сенікація) в конкретних умовах вегетації пшениці при різних параметрах агротехнічних прийомів; Методи досліджень - використовувалися загальнонаукові методи (діалектичний, експериментальний, аналізу і синтезу, гіпотез, моделювання) і спеціальні: польовий - вивчення взаємодії предмету досліджень з агротехнічними і гідротермічними факторами; хімічний - визначення елементів живлення в ґрунті, вміст азоту в рослинах, білка в зерні, амінокислот в пасоці; обліково-ваговий - облік кількості рослин пшениці і бурянів у посіві, їх біомаси, врожаю зерна; фізичний - оцінка показників якості зерна; розрахунково-порівняльний - оцінка економічної і енергетичної ефективності; методи математичної статистики - дисперсійний, кореляційний і регресійний аналізи.В огляді літератури узагальнені матеріали з сучасного стану традиційної технології вирощування озимої пшениці, відзначені необхідність її вдосконалення і перспективи переходу до адаптивної технології, реальне становище з адаптуванням показників агрозаходів, доцільність переходу до більш обєктивних, автоматизованих систем прийняття агрономічних рішень, що базуються на математичному моделюванні та інформаційних технологіях, які дозволяють раціонально використовувати природні, матеріальні та енергетичні ресурси. Зразки ґрунту для визначення вмісту азоту нітратів і вологи відбирали пошарово, через 20 см до глибини 1 м, на двох повтореннях: восени - за 5 - 6 днів до сівби; рано навесні - перед відновленням вегетації пшениці. Під час проведення сівби і осіннього розвитку рослин пшениці спостерігаються значні річні відмінності в забезпеченості теплом і опадами - сума температур цього періоду коливалася від 254 до 803 0С, тобто більш ніж на 106% від середньої величини; амплітуда річного варіювання осінніх опадів склала 248 мм (від 23 до 271 мм), перевищуючи 350% від середньої їх кількості, що не дозволяє вважати обґрунтованим застосування загальноприйнятих календарних фіксованих строків сівби.