Розробка адаптивного інтерфейсу користувача для програмного забезпечення наближення експериментальних даних - Автореферат

бесплатно 0
4.5 205
Розробка архітектури та побудова компонентної об"єктної моделі уніфікованого та функціонально відкритого інтерфейсу користувача. Проектування методики автоматизованого формування адаптивного інтерфейсу за формалізованим описом предметної області.


Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана в Житомирському інженерно-технологічному інституті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент, Колодницький Микола Михайлович, Житомирський інженерно-технологічний інститут Міністерства освіти і науки України, професор кафедри автоматизації та компютеризованих технологій. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, Самойлов Віктор Дмитрович, Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. кандидат технічних наук, доцент, Савицький Артем Йосипович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, доцент кафедри технічної кібернетики. Захист відбудеться “12 ”вересня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.185.01 в Інституті проблем моделювання в енергетиці ім.За останні роки програмні системи (ПС) чисельного аналізу набули широкого використання не тільки як інструментарій для вирішення різноманітних наукових, технічних та навчальних задач, але й як засоби, що можуть бути використані для організації науково-дослідницького процесу. Сучасний рівень розвитку компютерно-інформаційних технологій та обчислювальної техніки надає нові можливості щодо використання програмних засобів в задачах чисельного аналізу даних, зокрема в області наближення експериментальних даних. Однак, основні ідеї, що були закладені при створенні існуючих програмних систем чисельного аналізу, використовуються вже тривалий час і на сьогодні не завжди відповідають сучасному рівню розвитку інформаційних технологій та вимогам, які висуваються користувачами. Побудувати модель поведінки інтерфейсу користувача програмного забезпечення наближення експериментальних даних та розробити діаграму варіантів використання інтерфейсу. Спроектувати методику автоматизованого формування адаптивного інтерфейсу користувача за формалізованим описом предметної області, реалізувати інструментальний засіб автоматизованого створення та модифікації інтерфейсу користувача.A пропонується використовувати множину методів наближення M, що складається з таких елементів: інтерполяція степеневими, тригонометричними, експоненціальними поліномами, визначеними користувачем базисними функціями; інтерполяція за допомогою кінцевих різниць; середньо-квадратичне наближення степеневими, тригонометричними, експоненціальними, визначеними користувачем базисними функціями; середньо-квадратичне наближення з використанням похідних n-го степеня степеневими, тригонометричними, експоненціальними або визначеними користувачем базисними функціями; сплайни - лінійні, кубічні, ермітові, n-го степеня визначеними користувачем базисними функціями, В-сплайни. Для означених множин запропоновано використовувати множину станів інтерфейсу користувача Q, що необхідні в процесі наближення даних, а саме: “вибір виду задачі”; “вибір виду наближення”; “опис задачі”; “визначення порядку полінома”; “вибір методу наближення”; “опис системи базисних функцій”; “опис додаткових умов”; “покроковий аналіз”; “перегляд результатів”; “створення звіту”; “збереження опису та результатів аналізу задачі”; “завантаження опису та результатів аналізу задачі” тощо. Для кожного елементу з множини чисельних методів M інтерфейс користувача може бути представлений у вигляді множини інтерфейсів I, де елементи I - це ІК на кожному етапі аналізу задачі. DA = {}, де IDA - унікальний номер, що ідентифікує вид аналізу для математичної задачі (AIDAOA); IDM - номер, що ідентифікує задачу (FIDMOF); P - номер, що вказує на ідентифікатор батьківського виду аналізу більш високого рівня ієрархії (АРОА); O - порядковий номер виду аналізу серед задач такого ж рівня ієрархії; N - назва виду аналізу; I - графічне представлення виду аналізу; G - номер підмножини видів аналізу, якім відповідають однакові підмножини візуальних інтерфейсів; S - підмножина станів ІК (S М Q). Види інформації, яка передається по каналу, що звязує одну підсистему з іншою, перерахуємо по вихідним контактам підсистем S0 - S8; S0: 1 - множина маніпуляцій користувача; S1: 1 - інтерфейс користувача; 2 - результати опису задачі; S2: 1 - інтерфейс користувача; 2 - результати опису задачі; S3: 1 - інтерфейс користувача; 2 - метод аналізу задачі та вид представлення результатів; 3 - результати опису задачі; S4: 1 - інтерфейс користувача; 2 - режим аналізу задачі; S5: 1 - управління підсистемами; 2 - результати опису задачі; 3 - підмножини математичних задач, видів та методів аналізу, підсистем формування ІК; 4 - управління підсистемою аналізу БД ІК; 5 - інтерфейс користувача; S6: 1 - інтерфейс користувача; S7: 1 - інтерфейс користувача; S8: 1 - дерево видів математичних задач; 2 - дерево видів аналізу; 3 - підмножина методів аналізу; 4 - підмножина станів системи; 5 - підмножина підсистем.1) Проблема організації діалогу з користувачем в існуючих універсальних прикладних програмних системах, що можуть бути використані для наближення експериментальних даних, на жаль, залишається вирішеною незадовільно.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?