Основи розвитку зовнішньоторговельних відносин. Сучасна зовнішньоторговельна політика України. Характеристика Запорізького регіону. Оцінка ефективності зовнішньоторговельного обороту Запорізького регіону та недоліки зовнішньоторговельної політики.
Аннотация к работе
2.2 Аналіз географічної структури зовнішньоторговельної політики Запорізького регіону3.1 Аналіз перспектив спеціалізації Запорізького регіонуПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ вищий учбовий заклад гривня грн. при цифрах доктор д-р у назві наукового ступеня завідувач зав. при назві посади кандидат канд. у назві вченого ступеняПосилення цього чинника обєктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Нині Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того як цей процес буде відбуватись залежить економічний та соціальний розвиток держави, як органічної підсистеми світової економіки. Сьогодні оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку національної економіки. Водночас зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, сприяє швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, впровадженню новітніх технологій, інформаційних систем, розвязанню багатьох соціально-економічних проблем. Поліпшити становище та активізувати зовнішньоекономічні відносини України можна за допомогою стратегічних напрямів вдосконалення зовнішньоекономічних звязків: розбудови раціональної системи зовнішньої торгівлі; стимулювання експортних операцій з одночасним урахуванням потреб збільшення внутрішнього споживання вітчизняної продукції, що зменшить залежність від конюнктури на світових ринках; підвищення ефективності іноземних інвестицій; запровадження загальноприйнятої системи валютного регулювання, спрямованої на підтримання національної валюти, а також жорстких принципів валютного контролю тощо.Тому нині важко назвати країну, яка б не була субєктом міжнародних економічних відносин і не зазнавала б впливу зовнішнього (міжнародного) середовища. Виходячи з цього, можна дати визначення зовнішньоекономічних звязків як комплексної системи різнобічних форм міжнародного співробітництва держав та їх субєктів у різних галузях економіки. В історичному аспекті зовнішньоекономічні звязки є продуктом цивілізації, так як виникають з появою держави і еволюціонують водночас з її розвитком. Серед основних причин, які стимулюють розвиток зовнішньоекономічних звязків, слід виділити такі: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу; відмінності в сировинних ресурсах; відмінності в людських ресурсах; нерівномірність розміщення фінансових ресурсів; характер політичних відносин; різний рівень науково-технічного розвитку; специфіка географічного положення, природних і кліматичних умов. Залежно від напрямку товаропотоку зовнішньоекономічні звязки класифікуються на експортні, коли товари вивозяться із країни, імпортні - ввезення товарів до країни та транзитні, тобто товаропотік йде через країну до інших держав.Як показують дослідження, в залежності від умов вбудовування національного відтворювального комплексу в систему світогосподарських звязків зовнішньоекономічні звязки України здатні стати не тільки могутнім імпульсом, а, і навпаки, гальмом на шляху економічних перетворень. Крім того, недооцінка ролі зовнішньоекономічних звязків, їх багатогранності і наслідків може виявитися стримуючим фактором у розвитку національної економіки. За результатами еволюційного аналізу виділено основні етапи у формуванні організаційного і економіко-правового механізму зовнішньоекономічних звязків України, це - радянський етап (1918-1986 рр.), етап реформування системи організації зовнішньоекономічних звязків України у складі СРСР (1986-1991 рр.), самостійний етап в реформуванні зовнішньоекономічних звязків (1991-2005 рр.) і, нарешті, сучасний етап розвитку зовнішньоекономічних звязків (бере початок з 2005 р.). Вищевикладене дає підставу визначити, що у той час, як зовнішній світ змінювався докорінно: на світовому ринку зявлялися транснаціональні корпорації, під впливом науково-технічного прогресу підсилювалися інтеграційні процеси, господарська інтернаціоналізація ставала одним з найважливіших факторів економічного росту, модель 30-х років продовжувала визначати зовнішньоекономічні відносини Радянського Союзу. Сформована структура експорту і імпорту СРСР, їх ефективність, а також механізм управління зовнішньоекономічними звязками вже не відповідали потребам прискорення економічного і соціального розвитку, що обумовило необхідність реформування системи організації зовнішньоекономічної діяльності, яке і було почато у 1986 р.Оскільки зовнішньоекономічна політика с складником економічної політики, то від загальної концепції побудови економічної системи залежить напрямок руху, етапи формування, механізм функціонування політики держави у сфері міжнародних економічних звязків. Особливістю сучасних національних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності є комплексний характер, що вияв
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ І ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНУ
1.1 Концептуальні основи розвитку зовнішньоторговельних відносин
1.2 Основні засади сучасної зовнішньоторговельної політики України
1.3 Підходи до оцінки ефективності зовнішньоторговельної політики регіону
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ