Підвищення ефективності лікування АВМ півкуль великого мозку, ускладнених внутрішньочерепними крововиливами внаслідок розриву судинних мальформацій. Клінічні та локалізаційні особливості. Діагностична характеристика забезпечення хірургічного догляду.
Аннотация к работе
Академія медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Науковий керівник: доктор медичних наук, Яковенко Леонід Миколайович, Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Зорін Микола Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри нервових хвороб та нейрохірургії факультету післядипломної освіти мозок судинний хірургічний доктор медичних наук, професор Смоланка Володимир Іванович, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри нервових хвороб та психіатрії з курсом нейрохірургії Захист відбудеться "5" липня 2007 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 при Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Артеріовенозні мальформації (АВМ) розглядають як виключно хірургічний різновид судинної патології головного мозку, профілактика якої неможлива, а лікування виконується лише за наявності клінічних проявів, найбільш обтяжливими з яких є геморагічні (агресивні) форми, обумовлені розривами, які притаманні 40-60% симптоматичних АВМ і складають до 10% всіх крововиливів в мозок (G. Розриви АВМ півкуль великого мозку викликають вітальні порушення та негативно впливають на якість життя хворих внаслідок інвалідизуючої вогнищевої неврологічної симптоматики. Внутрішньочерепний крововилив також значно ускладнює проблему показів до хірургічного лікування, його термінів та оптимальної технології і робить, як правило, непрогнозованим результат його використання. Проведення операції з приводу АВМ, ускладнених внутрішньочерепною геморагією, висуває особливі вимоги до всіх ланок периопераційного періоду, забезпечення оптимального функціонування головного мозку в умовах трансформації церебральної гемодинаміки, мінімізації неврологічного дефіциту в результаті хірургічного лікування, подальшого забезпечення якості життя. Ромоданова АМН України за № держреєтрації 0104U000416 “Дослідити структурно-гемодинамічні варіанти артеріовенозних мальформацій головного мозку та визначити прогностичні критерії ефективності їх хірургічного лікування” (2004-2006 рр.).Робота грунтується на вивченні результатів лікування 145 хворих з АВМ півкуль великого мозку, які проявились розривами в період з 1999 по 2005 рік включно. Наявність внутрішньочерепного крововиливу констатували за комплексом клініко-анамнестичних та інструментально-діагностичних даних, до яких віднесено типові неврологічні прояви гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за типом геморагії з виникненням оболонкової, загальномозкової, та, в ряді випадків, - вогнищевої неврологічної симптоматики на тлі відповідних змін загального стану; результатах дослідження спинномозкової рідини (СМР); даних інструментально-діагностичних досліджень (КТ - 84%, МРТ - 16%, АГ - 100% спостережень). При встановленні показів до хірургічного лікування та прогнозуванні його результатів нами використано градацію ризику оперативних втручань з приводу АВМ (35 спостережень) (Л.А.Дзяк, М.О. За даними АГ, КТ, МРТ встановлювалась радикальність видалення внутрішньочерепних крововиливів та ефективність виключення мальформації з кровообігу мозку, а також стан судинної системи півкуль великого мозку після хірургічного лікування. Загальний стан обстежених хворих знаходився в певній відповідності до термінів розриву (табл.3) і був важким у 20,1% хворих в перші дні після розривів АВМ півкуль великого мозку.В дисертації наведено узагальнення і вирішення проблеми хірургічного лікування АВМ півкуль великого мозку в різні строки розривів мальформацій в залежності від строків внутрішньочерепних крововиливів та використання сучасних діагностичних та хірургічних методів. ГПМК внаслідок розриву АВМ півкуль мозку формують різноманітні варіанти внутрішньочерепних крововиливів (субарахноїдальні 26%, внутрішномозкові 45,9%, внутрішньошлуночкова геморагія 9,9%, поєднання крововиливів 18,2%), які обумовлюють покази до хірургічного лікування. 2.Розриви АВМ півкуль великого мозку лише в 19,9% випадків супроводжувались розвитком виразної та стійкої неврологічної симптоматики, при задовільному загальному станові 80,1% хворих, що накладає відбиток на тактику хірургічного лікування. 3.Покази до хірургічного лікування (90,9% хворих) ґрунтуються на діагностичному алгоритмі судинних мальформацій, які проявились розривом та включають використання всіх наявних методик нейровізуалізації, але базується на церебральній ангіографії, яка забезпечує вичерпну характеристику судинної мальформації в 92 % випадків. Протипоказами до хірургічного лікування АВМ встановлено важкий стан хворих, позамежні розміри АВМ, в тому числі глибинних відділів півкуль великого мозку; негативне ставлення хворих до запропонованих операцій.