Розрахунок ширини розкриття тріщин позацентрово стиснутих залізобетонних конструкцій, підсилених при реконструкції - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник: Колчунов Володимир Іванович, доктор технічних наук, професор, Національний авіаційний університет, професор кафедри компютерних технологій будівництва. Офіційні опоненти: Семко Олександр Володимирович, доктор технічних наук, професор, Полтавський національний технічний університет ім. Гурківський Олександр Борисович, кандидат технічних наук, Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", завідувач лабораторією надійності залізобетонних конструкцій. Захист відбудеться "25" березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.857.01 у Відкритому акціонерному товаристві Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого акціонерного товариства Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.На сьогоднішній день відсутні фактичні дані про взаємні зсуви між різними бетонами у зонах, що прилягають до шва, мала кількість експериментальних даних про ширину розкриття тріщин уздовж усього їхнього профілю, відстані між тріщинами при перевірці багаторівневого процесу їхнього утворення, довжину тріщин по мірі збільшення навантаження при варіюванні армуванням й класом бетону. розробити методику і виконати експериментальні дослідження з визначенням основних параметрів, повязаних із шириною розкриття, рівнями появи тріщин і деформаціями старого і нового бетонів, арматури та за результатами їхнього аналізу провести перевірку запропонованого розрахункового апарату з уточненого визначення ширини розкриття тріщин позацентрово стиснутих підсилених залізобетонних конструкцій з урахуванням податливості шва між різними бетонами у вигляді умовного зосередженого зсуву, ефекту порушення суцільності; провести чисельні дослідження оцінки впливу основних розрахункових параметрів на відстань між тріщинами й ширину розкриття тріщин складених позацентрово стиснутих залізобетонних конструкцій за запропонованим способом розрахунку та виконати їхній аналіз; розроблено нову методику розрахунку й отримані залежності для визначення відстані між тріщинами та ширини їх розкриття у позацентрово стиснутих підсилених залізобетонних конструкціях з урахуванням податливості шва між різними бетонами у вигляді умовного зосередженого зсуву, ефекту порушення суцільності та відносних умовних зосереджених взаємних зсувів бетону й арматури, що базується на традиційних передумовах теорії залізобетону та положеннях механіки руйнування і дозволяє помітно наблизити ці найважливіші розрахункові параметри до дійсних значень; розроблена методика й проведені експериментальні дослідження ширини розкриття тріщин підсилених залізобетонних позацентрово стиснутих елементів із визначенням ширини розкриття тріщин уздовж усього їхнього профілю, відстані між тріщинами (при перевірці багаторівневого процесу тріщиноутворення) й довжини тріщин за мірою збільшення навантаження, що дає змогу перевірити розроблений спосіб розрахунку для ефективного проектування позацентрово стиснутих залізобетонних конструкцій, підсилених при реконструкції.На підставі аналізу існуючих експериментальних і теоретичних досліджень вивчено специфіку та вперше розроблено ДКЕ у зонах, що прилягають до тріщин у позацентрово стиснутих залізобетонних конструкцій, підсилених при реконструкції; запропоновано нову розрахункову схему для розкриття статичної невизначеності розробленого ДКЕ; отримано рівняння, що звязують нові розрахункові параметри з традиційними параметрами опору залізобетону, при цьому встановлено необхідність урахування податливості шва між різними бетонами у вигляді зосередженого зсуву. Розроблений практичний спосіб розрахунку й одержано залежності для визначення відстані між тріщинами та ширини їхнього розкриття з урахуванням ефекту порушення суцільності, податливості шва й відносних умовних зосереджених взаємних зсувів бетону й арматури, що базуються на традиційних передумовах теорії залізобетону та положеннях механіки руйнування, які дозволяють помітно наблизити ці найважливіші розрахункові параметри до дійсних. Отримані експериментальні дані значною мірою доповнюють наявний експериментальний матеріал і надають можливість перевірки запропонованого розрахункового апарату й основних робочих гіпотез: підтверджене збільшення на відстані 2-3 діаметрів від осі арматур (деформаційний ефект) і доцільність використання гіпотези плоских перерізів у межах залізобетонних стрижнів; встановлено, що в межах експлуатаційного навантаження (0,6-0,8 від руйнуючого), висота стиснутої зони бетону практично не змінюється.