Вибір електродвигуна; розрахунок привода, зубчатої передачі, валів редуктора. Конструктивні розміри шестерні, колеса і корпуса редуктора. Перевірка підшипника та шпонкових з"єднань на міцність та довговічність. Посадка шківа і вибір сорту мастила.
Аннотация к работе
Редуктором називається механізм, який складається з зубчатих передач, або червячних передач, виконаний в вигляді окремого агрегату і служить для передачі обертань від вала двигуна до вала робочої машини. Механізми для підвищення кутової швидкості, виконані в вигляді окремого агрегату, називають прискорювачами або мультиплікаторами. Редуктори класифікують по наступним основним признакам: типу передачі (зубчаті, червячні або зубчато-червячні) число ступенів (одноступінчатих, двоступінчатих і т.д.) типу зубчатих коліс (циліндричні, конічні, конічно - циліндричні і т.д.), відносно розташуванню валів редуктора в просторі (горизонтальні, вертикальні) особливостям кінематичної схеми (розгорнута, соосна, з роздвоєною сходинкою). Редуктор проектують, або для привода певної машини, або по заданому навантаженні і моменту на вихідному валу) і передаточному числу без вказівки конкретного призначення. Вибираємо серію типорозмір, потужність і частоту обертів електродвигунаПриймаємо для шестерні Сталь 40Х покращену з твердістю Приймаємо для колеса ?HLIMB=2HB 70=2·245 70=560 МПА Приймаємо коефіцієнт при консольному розташуванні шестерні KHB=1,35 Приймаємо коефіцієнти ширини вінця по відношенню до зовнішньої конусної відстані ?BRE=0,285 по ГОСТ 12289-76 Приймаємо число зубїв шестерні z1=25Приймаємо допускаєму напругу IMG_34c6089e-7263-4ab4-9988-69c227761a41 , що враховує вплив вигину валу від натягу пасу Приймаємо діаметр валу під підшипником Шестерню виконуємо як одне ціле з валомПриймаємо довжину посадочної ділянки l<ctlct> Приймаємо lct=50 мм Приймаємо розміри колеса dae2=318,41 мм; b2=48 мм Приймаємо довжину ступиці lct=70 ммПриймаємо ? = 10 мм ?1 = 0.04 ? Re 1 = 0,04 ? 166 1 = 7,64 мм Приймаємо ?1 = 10 мм Приймаємо фундаментні болти з різьбою М20 Болтів, що кріплять кришку до корпусу у місці підшипника d<2=(0,7>Обираємо в залежності від потужності та частоти обертання переріз клинового пасу Б Приймаємо довжину пасу L=1600 мм Приймаємо коефіцієнт що враховує вплив довжини пасу Cl=0,92 Приймаємо коефіцієнт що враховує кут обхвату С?=0,95 Приймаємо коефіцієнт що враховує кількість пасів у передачі Cz=0,9Визначаємо реакції в опорах в горизонтальній площині Визначаємо реакції в опорах в вертикальній площині Визначаємо вигинаюі моменти в горизонтальній площині Визначаємо вигинаючі моменти у вертикальній площині Визначаємо кутовий момент на валуВизначаємо коефіцієнт запасу міцності Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по парним напругам Визначаємо коефіцієнт запасу міцності по дотичним напругам Визначаємо коефіцієнт запаса міцності по дотичним напругам Визначаємо коефіцієнт запасу міцності для перерізу Б-БЗбірку виконуємо у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів: на проміжний і вихідний вал встановлюємо колеса, на вали встановлюємо шарикопідшипники, попередньо нагріті до 80-100?С. Зібрані вали вкладаємо в основу корпуса редуктора і встановлюємо кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягуємо болти, що кріплять кришку до корпуса. електродвигун привід редуктор підшипник
План
Зміст
Вступ
1. Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок привода
2. Розрахунок зубчатої передачі
3. Попередній розрахунок валів редуктора
4. Конструктивні розміри шестерні та колеса
5. Конструктивні розміри корпуса редуктора
6. Розрахунок кленопасової передачі
7. Перший етап компоновки редуктора
8. Перевірка підшипника на довговічність
9. Перевірка міцності шпонкових зєднань
10. Поточнений розрахунок валів
11. Посадки деталей редуктора, шківа та підшипників
12. Вибір сорту мастила
13. Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Перед складанням редуктора внутрішню частину корпусу ретельно очищаємо, і покриваємо маслостійкою фарбою.
Збірку виконуємо у відповідності зі складальним кресленням редуктора, починаючи з вузлів валів: на проміжний і вихідний вал встановлюємо колеса, на вали встановлюємо шарикопідшипники, попередньо нагріті до 80-100?С.
Зібрані вали вкладаємо в основу корпуса редуктора і встановлюємо кришку корпуса, покриваючи попередньо поверхні стику кришки і корпусу спиртовим лаком. Для центрування встановлюють кришку на корпус за допомогою двох конічних штифтів; затягуємо болти, що кріплять кришку до корпуса. електродвигун привід редуктор підшипник
Після цього в підшипникові камери закладають пластичне мастило, ставлять кришки підшипників з комплектом металевих прокладок для регулювання.
Перевіряють підворачуванням валів відсутність заклинювання підшипників (вали повинні провертатися від руки) і закріплюють кришки гвинтами.
Далі на кінець вхідного валу в шпонкову канавку закладають шпонку встановлюють шків, на вихідний вал встановлюємо зубчасту муфту.
Потім вкручують пробку маслоспускаючого отвори з прокладкою і ліхтарний маслопоказник.
Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою з прокладкою з технічного картону; закріплюють кришку болтами.
Зібраний редуктор обкочують і піддають випробуванню на стенді за програмою, яка встановлюється технічними умовами.
Список литературы
1. С.А. Чернавський "Курсове проектування деталей машин" М.: Машинобудування, 2007.
2. І.І. Устюгов "Деталі машин" М.: Вища школа, 2011
3. П.Ф. Дунаєв "Курсове проектування" М.: Вища школа 2009.