Загальні відомості про шахту, її геологічна і гірнича характеристика. Вибір засобів механізації підготовчих робіт і раціонального режиму роботи прохідницького комбайна. Обладнання та електропостачання для розрахунку магістрального конвеєрного штреку.
Найбільш перспективними являються пласти L1 , К 8 , L2 потужність яких складає (0.9-1.06) м. Пласт К8 складного сбурівання, складається з 3-4 вугільних пачок з при слойками аргіліту міцністю ?= 2-3, темно-сірого слабої стійкості, потужністю 0.01-0.08 м. Вугільний пил безпечний по вибуху, вугілля не самовозгорається, притік води на пластах складає до 10 м3-рік. На сьогодні ведуться роботи з підготовки 10 південної лави похилу №1 пласта L2 з сходини, 9 північної лави похилу №1 пласта К8 з сходини. Далі по похилу №1 пласта L2 і похилу №1 пласта К8 вугілля транспортується конвеєрами 1Л100К, 2Л-100У до бункера на магістральний конвеєрний штрек гор.570 м.Виробка проводиться по вугільному пласту К8 потужністю 1м, переріз по вугіллю складає 5м2. Вибір раціонального режиму комбайна зі стріловидним виконавчим органом виконується по номограмі, на якій відображаються залежності завантаження на валу двигуна виконавчого органа при руйнуванні породної і вугільної частини вибою, теоретичної та технічної продуктивності від швидкості переміщення органа, а також параметри енергетичних втрат. Згідно заданих умов, проектом приймається Комбайн КПУ, який дозволить максимально механізувати всі головні процеси проведення і досягти високих темпів проходки. Технічна продуктивність комбайна визначається за формулою, м3/год: (2.7) де Ктех - коефіцієнт технічно можливої безперервної роботи комбайна в конкретних умовах експлуатації; Згідно проекту виробки, обладнання для проведешся виробки розміщено в одну лінію на значну відстань, тому в проекті прийнято лінійну схему електропостачання максимальним наближенням джерел живлення до споживачів, що забезпечить незначну довжину низьковольтної мережі та мінімум втрат напруги.
Список литературы
Згідно цих документів на шахті діє служба по охороні праці на полісам. Директора шахти по охороні праці. Діяльність цієї служби поширюється на усі ланки шахти.
Всі робітники та УТР, проходять інструктажі згідно програм навчання та профілю роботи. В процесі діяльності вони знайомляться з конкретними умовами роботи, згідно вимог інструкцій. Періодично в разі потреби, проводяться позачергові інструктажі. Кожний рік проводяться іспити з охорони праці. Контроль за станом охорони праці на дільницях проводиться гірничими майстрами, начальниками та їх помічниками. На дільниці мається книга нарядів. журнал інструктаж і типові інструкції. Для робітників повязаних з обслуговуванням високовольтних мереж встановлені категорії допуску, які підтверджуються на екзамені щорічно.
Нагляд за станом охорони праці на шахті здійснюють також інспектори РГТЇ, які в разі порушення правил безпеки мають значні поваги в притул до зупинки технологічного процесу.
3.2 Пилогазовии режим та провітрювання гірничих виробок
В процесі проведення гірничих робіт в шахті накопичуються шкідливі компоненти, які можуть при певних умовах спричинити вибух, пожежу негативний вплив на легені та інші органи людей. До них віднесені порожній та вугільний пил, різні гази. Крім всього дня дихання людей також треба забезпечити необхідну кількість повітря з небезпечною нормою кисню.
Загальну шахтну вентиляцію забезпечують головні вентилятори (головний та резервний), а в тупикових виробках ВМП. Регулювання повітряних потоків здійснюють за допомогою системи вентиляційних споруд.
Контроль за станом пило газового режиму здійснює служба ВТБ, щомісячно на всіх технологічних дільницях. Крім індивідуального контролю режиму передбачені також автоматичний, особливо для категорійних шахт. Періодично крім ВТБ, контроль здійснюють також служби ВГСЧ. В разі виявлення шкідливих рівнів рішаються заходи по їх зниженню до норми, а вразі необхідності здійснюється вивод людей з небезпечної зони. Всі підземні роботи підземні забезпечені індивідуальними само рятувальниками типу ШС - 7М. А також робітники УТР, бригадири, ланкові підземні електрослюсарі: на газових шахтах додатково інтерферометрами типу ШИ - 10. Для робітників які працюють в вибоях передбачені респіратори для захисту органів дихання. Передбачені технічні засоби для гасіння пилу водою, та інші заходи. Н дільницях з значною довжиною виробок обладнуються також пункти ВГК, де зберігаються резервні засоби захисту.
3.3 Заходи по захисту людей від враження електричним струмом
На шахті змонтована заземлююча мережа, яка виконує функції захисту людей від враження електрострумом. Мережа складається з головних та місцевих заземлювачів, типи та зєднювальних провідників. Головні заземлювачі розташовані в головному водозбірнику та ЗУПФУ, площиною 0.75м2 або штирьові діаметром 35мм та довжиною 1,5м. Переріз шини 100мм2, провідників 50мм2, якщо вони сталеві. Всі мережі болтові, або зварені. Опір мережі повинен бути, не більш ніж 20м. До мережі підключені оболонки броньованих кабелів, корпуси апаратів та механізмів, трубопроводи та інші колії електричних зарядів. Допускається заземлення на металеве кріплення ( не менш ніж 3 рами) зєднаних паралельно. Перевірки мережі щозмінно методом візуального контролю, через кожні 3 місяця замір реального опору за допомогою приладу, з регістрацією вимірів в журналі.
Передбачено також автоматичний контроль ізоляції мережі спеціальними пристроями (реле витіку). які автоматично відключають мережу в разі витікив струму безпечних величин. Апарати захисту встановлені в усіх джерелах живлення (ТСВП, АШІІ - 1). Перевірка реле проводиться щозмінно робітником нагляду.
Всі робітники, які повязані з експлуатацією електричних мереж та механізмів мають індивідуальні засоби захисту (гумові печатки, ізольовані накладки на інструментах, гумові чоботи).
В машинних камерах ЦПП встановлені деревяні підставки на ізоляторах та настелені гумові килими.
Всі робітники проходять навчання по наданню первинної допомоги при враженні електрострумом.
З.4 Заходи по безпечному обслуговуванню та ремонту електричних мереж, гірничих машин та механізмів
Усі роботи по експлуатації електроустановок повинні виконуватись згідно діючих ПБ, ПТЕ. На шахті повинні використовуватися апарати у відповідному виконанні РП, РВ. РО. РН. Перевірка їх стану щозміни, черговим персоналом.
Всі мережі, апарати повинні мати діючу заземлювальну мережу та захист від витіку струму, максимальних струмів та інших можливих аварійних режимів. Кабальна мережа повинна прокладена згідно діючих вимог, кабелі вибрані по струму навантаження та механічної міцності. Ремонт кабелів повинний виконуватись методом який забезпечить повну герметизацію зєднаній за допомогою муфт, які заповнені спеціальним компаупром або гарячої вулканізації для гнучких кабелів.
Огляд, ремонт апаратів проводиться тільки після їх відключення, блокування. На груповому апараті встановлюється напис «Не вмикати, працюють люди” або сторожа. На газових шахтах перед відкриттям кришки проводиться замір метану та отримується дозвіл гірничого диспетчера. Всі камери УПП, ЦПП, розподільчі пункти повинні бути обладнані засобами звязку та сигналізації.
|Роботи повязані з відключенням електроустановок повинні виконуватися по письмовому наряду не менш ніж двома робітниками. Після відключення мережі, наявність напруги перевіряється індикатором.
Всі аварійні режими повинні виключатися автоматично, регулювання захисту згідно інструкцій ПБ, загрублення захисту недопустимо.
Якість ремонтів електричних мереж перед їх включенням повинна перемірятися спеціальними приладами, а також відповідним наглядом.
Обслуговуючий персонал повинен до початку робіт перевірній індивідуальні засоби захисту та роботу пристроїв захисту.
3.5 Заходи по вибухозахисту при експлуатації електрообладнання в шахтах небезпечних по газу метан
З використанням електроенергії в шахтах зростає безпека вибуху газу або пилу, а також пожежі. В цьому напрямку слід прийняти міри на підвищення безпеки використання електроенергії в категорійних шахтах.
До таких мір відносяться виніс електроустановок за зони підвищеної безпеки. Розміщення В ВМП на свіжому повітрі не ближче ніж 20м від загазованої. Використання апаратів з високим рівнем вибухобезпеки. виконання цілого ряду вимог та правил експлуатації електроустановок, використання захисту знижуючого ймовірність зявлення відкритого вогню, та електричної дуги, засобів попереджуючого захисту включаючи і газовий, які діють шляхом відключення енергії в мережі. Вимоги до виготовлення вибухобезпечного обладнання встановлені правилами ППВРС.
Порушення вибухобезпечності електрообладнання не допустиме в першу чергу його конструктивними особливостями, а подругу постійним наглядом за вузлами які її забезпечують. Для цього передбачені різні міри: це неможливість відкрити апарат під напругою, щозмінні та добові огляди, перевірки, а також система планових ремонтів.
Ці обовязки виконує штат електрослюсарів чергових та ремонтних під контролем механіка дільниці.
Перевірка вибухобезпечності пересувних підстанцій, комплектних пристроїв здійснюється під керівництвом енергетика шахти спеціальною бригадою електрослюсарів. При проведенні ремонтів електрообладнання в тупикових виробках повинно забезпечити роботу ВМІІ та безперервний контроль за концентрацією мелану. При зупинці ВМП роботи можуть проводиться тільки з письмового дозволу головного інженера шахти.
3.6 Заходи попередження рудникових пожеж та їх ліквідація
В комплекс попередження підземних пожеж входить цілий ряд організаційних та технічних засобів. Головним документом являється план ліквідації аварії, в якому чітко вказані дії робітників по всім позиція шахти при виникненні пожежі, а також дії служби ВГСЧ. План затверджується щорічно, зміни внесені в план на протязі року доводяться відповідним робітникам на протязі доби. Всі підземні робітники до початку працевлаштування повинні ознайомитись з записними виходами (не менше двох) та маршрутами виходу з небезпечних зон. Крім того, кожний повинен практично навчитись користуватись саморятувальником в димному штреку. Всі робітники повинні вміти користуватись первинними засобами гасіння пожару.
Технологія видобутку вугілля повинна, відповідати конкретним геологічним умовам, з мінімальними втратами вугілля в зонах де немає провітрювання, а також використання негорючих матеріалів в покріплення, конвеєрних стрічок. оболонок кабелів. Електричні мережі та механізми повинні бути захищені автоматичними пристроями для контролю небезпечних режимів повязаних з виникненням відкритого полумя, електричної дуги або високого нагріву елементів (понад 700).
Для ліквідації пожеж, по всім виробкам повинно прокласти пожежний трубопровід, відповідного діаметру, не менш 100мм, на якому встановлені крани з гайкою Богданова через кожні 50 метрів. До крану також необхідно мати, пожежний рукав з стволом довжиною 20м. Вода в став повинна поступати з пожежного водойма постійно, запас не менш 250м3. В камерах ЦПП та інших повинно бути 10 порошкових вогнегасників та ящик з піском 0.2м. На розподільчих пунктах пересипах, пересувних підстанціях встановлено вогнегасники та ящики з піском.
Всі конвеєрні лінії обладнуються водяними завісами та автоматичними дренчерними установками гасіння пожежі водою. Для локалізації теплового потоку в наслідок вибуху. виробки обладнуються водяними сланцевими заслонами, або спеціальними автоматичними пристроями для розпилювання сумішей гасіння.
При виявлення відкритого полумя, або ознак пожару, робітник повинен негайно повідомити гірничого диспетчера або робітника нагляду і приступити до гасіння пожежі первинними засобами. При виникненні ситуації небезпечної для життя негайно покинути зону по найбільш безпечному маршруту з використанням рятувального пристрою.
4 Економічна частина
4.1 Вибір раціонального режиму роботи підготовчого вибою
Режим роботи - це встановлений порядок і тривалість роботи вибою за часом. Режим роботи визначається кількістю робочих змін за добу, кількістю робочих днів за місяць; тривалість зміни, наявністю або відсутністю перерв між змінами.
У даному проекті приймається такий режим роботи: - кількість робочих днів дільниці за місяць -30
- кількість робочих днів за неділю -5
- кількість робочих днів для робочих за місяць -22
На дільниці проектуємо чотири зміни: три - по проведенню виробки, одна - ремонтно-підготовча
Тривалість зміни - 6 годин
Перша зміна з 8 до 14 години, друга зміна з 14 до 20 години, третя з 20 до 2 години, четверта з 2 до 8 години.
4.2 Визначення темпів проходки
На основі заданої місячної швидкості пересування вибою визначаємо змінну швидкість проходки: (4.1) де V - місячний обсяг проведення виробітки, м ? роб. дн. - кількість робочих днів в місяці, дн.
Пзм. - кількість робочих змін
Змінне пересування вибою необхідне скорегувати на ціле число рам. Для цього необхідне визначити обсяг робіт по їх кріпленню на зміну: (4.2) де Vзм. - обсяг робіт на зміну, м ? - відстань між рамами, м
Проектом приймається 12 рам, тоді змінне пересування вибою дорівнює: (4.3)
Тоді місячне пересування дорівнює: (4.4)
Обсяг робіт по проведенню виробітки та іншим робочим процесам дорівнює пересуванню вибою за зміну.
4.3 Розрахунок комплексної норми виробітки і розцінки
Для розрахунку комплексної норми виробітки і розцінки необхідно скласти паспорт норми виробітки і розцінки, виконати розрахунок трудомісткості за окремими процесами. Трудомісткість робочих процесів визначається на підставі розрахованих обсягів робіт по кожному робочому процесу і діючих норм виробітки за формулою:
(4.5) де V - обсяг робіт по процесу, м
Нвст. - встановлена норма виробітки, чол./зм.
Витрати по кожному робочому процесу визначаються множенням тарифної ставки на трудомісткість робіт за формулою: (4.6) де Тст. - тарифна ставка, грн.
Н - трудомісткість робіт, чол./зм.
Проведення виробітки комбайном визначається виходячи з агрегатної норми виробітки, яка враховує основні робочі операції по проведенню виробітки.
Агрегатна норма виробітки встановлюється на основі збірника ЄНВ з обліком горно-геологічних умов, які враховуються поправочними коефіцієнтами.
Нвст = Н • Кп, чол/ зм (4.7) де Н - норма з ЄНВ
Кп - поправочний коефіцієнт
Потрібна трудомісткість робіт за зміну по проведенню виробітки комбайном визначається виходячи з встановленої норми виробітки скорегованої на коефіцієнт циклічності за формулою: (4.8)
де Нвст. - встановлена норма виробітки, чол./зм.
Vзм. - обсяг робіт за зміну, м
Потрібна трудомісткість робіт на зміну визначається за формулою: (4.9) де Нєнв - нормативна трудомісткість з ЄНВ, чол. зм. потрібна трудомісткість робот на зміну по професіям робочих (машиніст ГВМ і прохідник) визначається за формулою: (4.10) де Кц. - коефіцієнт циклічності
Щодобовий ремонт і обслуговування обладнання здійснюються в ремонтно-підготовчу зміну і включається в комплексну норму виробітки і комплексну розцінку. Трудомісткість даної роботи розраховується в паспорті норм і розцінок пропорційно кількості підготовчих змін.
Згідно єдиних нормативів почасово оплачуваємих робітників норматив чисельності в зміну складе: а) при навантажені гірничої маси на конвеєр
МГВМ-1,0 чол./зм.
ПРОХІДНИК - 0,8 чол./зм.
Тоді трудомісткість на зміну для технічного обслуговування і ремонту обладнання визначається за формулою:
(4.12)
(4.13)
Розрахунок комплексної норми виробітки виконуємо в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Розрахунок комплексної норми виробки і комплексної розцінки.
Назва робочого процесу Один виміру Обсяг норма виробітки Трудомісткість Тарифна ставка (грн) Сума витрат (грн) Обгрунтування
ЄНВ Кп Нвст
Проведення виробітки комбайном м 6 1,82 1,06 0,96 1,05 0,97 1,84
ЄНВ
Т.№3
МГВМ 3,3 126,78 418,37
Прохідники 10,8 109,08 1178,06
Робота комбайна м 6 4,81 кріплення виробітки рам 12 1,27 1,05 1,3 9,23 ЄНВ Т.№З2
Нарощування вентиляційних труб м 6 90 1,15 103,5 0,06 ЄНВ Т.№41 кріплення канавки м 6 11,9 - 11,9 0,5 109,08 54,54 ЄНВ Т.№40 настилання рейкового шляху м 6 6,7 0,9 1,5 9,04 0,66 109,08 72 ЄНВ Т.№43
Виконуємо розрахунок комплексної норми виробітки за формулою: (4.14) де ?? - сумарна трудомісткість робіт, чол./зм.
Комплексна розцінка визначається за формулою: (4.15) де ?З - сума заробітної плати робочих процесів, грн.
4.4 Розрахунок чисельності бригади і складання графіків виходів
Штат робочих відрядників за зміну приймається виходячи з змінної трудомісткості з обліком перевиконання норми виробітки на 5-20% без обліку ремонту обладнання.
Визначаємо коефіцієнт виконання норм виробітки за формулою: (4.16) де Пф. -явочна кількість прохідників приймається виходячи з змінної трудомісткості з обліком перевиконання норми виробки на 5- 15%
Виконуємо розрахунок кількості прохідників за формулою:
чол (4.17) де добовий обсяг проведення виробки, м
Нк- комплексна норма виробки, люд/зм
Явочна кількість робітників - відрядників визначається за формулою: чол. (4.18)
Явочний штат робочих почасовиків визначається виходячи з нормативної чисельності, згідно кількості балів при визначенні ремонтної складності обладнання із таблиці 10 ЄНЧ.
Складаємо таблицю балів на ремонтну складність обладнання.
Таблиця 4.2 - Розрахунок ремонтної складності обладнання
Найменування обладнання Тип обладнання Кількість одиниць в роботі Ремонтна складність облад.
Нормативна чисельність електрослюсарів визначається за формулою:
(4.19) де К1 - коефіцієнт, ураховуючи часткову участь електрослюсарів у техогляді і ремонті обладнання, 0.6
К2 - коефіцієнт, ураховуючи техобслуговування в ремонт електро- пускової, захисної апаратури і гнучких кабелів, 1.2
КЗ - коефіцієнт, ураховуючи непланові ремонти обладнання виконуємо ремонтними і черговими електрослюсарями, 1.3
?? - сума балів ремонтної складності обладнання тзм. - тривалість робочої зміни, год
Проектом приймаємо 1 чергового слюсаря в кожну зміну, 3 гірничих робочих в першу зміну,4 МГВМ, 4 електрослюсаря.
(4.20)
Визначаємо списків штат бригади за формулою: чол (4.21) де Ксп. - коефіцієнт спускового складу (1,85)
Складаємо графік виходів робочих
Таблиця 4.3 - Графік виходів робочих
Професія зміни разом зміни
I II III IV І II III IV
Машиніст ГВМ 1 1 1 1 4
Прохідники 2 13 13 13 41
Електрослюсар-ремонтник 6 - - - 6
Електрослюсар-черговий - 1 1 1 3
Гірничий робочий 4 - - - 4
УСЬОГО 13 15 15 15 58
4.5 Розрахунок основних техніко-економічних показників вибою за добу, місяць
Обсяг проведення підготовчої виробітки: за зміну V зм. = а х Пц = 6м (4.22) за добу V доб. = V зм. • Пзм. = 6 • 3 = 18 м (4.23) за місяць V міс. = Удоб. • аароб.дн.= 18 • 30 = 540 м (4.24)
Продуктивність праці прохідника на вихід визначається за формулою: на вихід: (4.25) за місяць: (4.26) де Псп. - списковий штат прохідників, чол..
Псп. = Пяв. • Ксп.= 45•1,85= 83 чол (4.27)
Плануємий рівень норми виробітки визначаємо за формулою: (4.28) де Нкомп. - комплексна норма виробки, чол./зм.
4.6 Розрахунок тривалості робочих процесів і складання графіка організації робіт
Визначаємо час роботи комбайна за формулою: (4.29) де тзах. - час роботи комбайна на одну величину захвата, хв.
Пзах. - кількість заходок за зміну
Час роботи комбайна на одну величину захвата визначається за формулою: (4.30) де Sпр. - площа перерізу виробітки в проходці, м2 а - відстань між рамами, м
Q - технічна продуктивність комбайн, м3/хв
Визначаємо тривалість виконання ручних робіт за формулою: хв. (4.31)
де Тзм. - тривалість робочої зміни, хв. тп.з. - тривалість підготовчо-заключних робіт, хв.
N - трудомісткість робот по даному процесу, чол. /зм.
Пф. - кількість явочного штату, чол..
Кв.н.в. - коефіцієнт виконання норми виробітки
Визначаємо час, необхідний на установку однієї рами за формулою: (4.32)
Залишковий час визначаємо за формулою: тзал. = тзм. - тп.з. - ткомб. - ткр. = 360-20-120-210 = 10 хв (4.33)
Визначаємо час на кріплення канавки
(4.34)
Визначаємо час на настіл рельсового шляху: (4.35)
Визначаємо час на нарощування вент. Труби
(4.36)
Складаємо графік організації робіт
4.7 Розрахунок собівартості за елементами витрат
Ділянкова собівартість розраховується за такими елементами витрат: - витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- матеріальні витрати (у т.ч. електроенергія);
- амортизація основних фондів.
Витрати на оплату праці
Місячний фонд заробітної плати ділянки включає: - пряму зарплату відрядників;
- пряму зарплату почасовиків;
- премії робочих;
- доплати до заробітної плати;
- зарплату, премію, доплати гірничих майстрів.
Пряма зарплата відрядників визначається за формулою: Звід.=Ркомп•Vmic.=299•2000=598000грн (4.37) де Ркомп. - комплексна розцінка, грн..
Пряма зарплата почасовиків визначається за формулою: Зпоч. = Тст. • Пвих. • Пяв., грн. (4.38) де Тст. - тарифна ставка, грн.
Пвих. - кількість робочих днів
Пяв. - явочний штат робочих почасовиків, чол
Пряма зарплата гірничих майстрів визначається за формулою.
Зг.м = О • Пг.м., грн. де: (4.39)
де О - місячний оклад г.м., грн..
Пг.м, - кількість г,м,, чан,.
Премія складає 40% часової тарифної ставки і доплат за роботу в нічний час. Доплату за роботу в нічний час визначаємо з розрахунку 40% тарифної ставки по даному розряду за формулою: Дніч. = Тст. • 40% / t• 100% • Пчас. • Пяв., грн. (4.40) де Пчас. - кількість часів роботи в нічний час, чол..
Пяв. - кількість робочих, працюючий в нічний час, чол..
(4.41)
(4.42)
(4.43)
(4.44)
Доплата за роботу у вечірній час визначається за формулою: Двеч. = Дніч • 25 / 100, грн. (4.45)
(4.46)
(4.47)
(4.48)
(4.49)
Доплата за керівництво бригадою визначається за формулою:(10-15%)
(4.50)
Ланкові нараховуються в розмірі 50% доплати бригадира
Доплата за пересування нараховується в розмірі 11,74 грн. за годину пересування. Час на пересування визначається хронометражними спостереженнями за формулою: Дпер = 11,74 • Пвих, грн (4.53)
Дпер.від = 11,74 • 30 • 45 = 15849 грн
Дпер.ел.сл = 11,74 • 30 • 6 = 2113,2 грн
Дпер.ел.сл.ч = 11,74 • 25 • 3 = 1056,6 грн
Дпер.гір.роб. = 11,74 • 30 • 4 = 1408,8 грн
Дпер.г.м. = 11,74 • 30 • 4 = 1408,8 грн
Розрахунок заробітної плати за професіями і розрядами визначаємо в табл. 4.4
Середня заробітна плата робітника відрядника визначається за формулою:
(4.54) де ?Ф - сума фонда зарплати відрядників, грн.
Пяв. - явочний штат відрядників, чол.
Собівартість 1 п. м. виробітки за елементом "Витрати на оплату праці" визначається за формулою: (4.55) де ?Ф - сума фонда зарплати всіх робітників, грн.
Відрахування на соціальні заходи
Відрахування від заробітної плати на соціальні заходи визначаються розмірі 49,9% від загального фонда заробітної плати, за формулою: (4.56)
Собівартість 1 п.м. виробітки за елементом "Відрахування на соціальні заходи" визначається за формулою: (4.57) де ? Звід. - сума відрахувань на соціальні заходи, грн.
Матеріальні витрати
В собівартість елемента "Матеріальні витрати" входять: витрати на матеріали 1 групи;
витрати на матеріали 2 групи;
витрати на електроенергію
До матеріалів 1 групи входять матеріали, які повністю включаються в місячну собівартість.
До матеріалів другої групи входять матеріали довготривалого використання, тобто їх вартість переноситься на собівартість по мірі зносу.
Розрахунок потреби матеріалів 1 групи зводимо в таблицю 4.5
Таблиця 4.5 - Розрахунок витрат по матеріалам 1 групи
Найменування матеріалу Один, виміру Обсяг Вартість (грн) Ціна за один. (грн) Витрати за місяць (грн) на1 п.м. усього
Різці породні шт 540 3,2 1728 32 55296
Масло і-22 кг 540 0,55 300 12,39 3717
Літол кг 540 0,07 40 14,4 576
Шахтол кг 540 0,74 400 3,94 1576
Запасні частини 540 - - - 35000.00
Разом 96165
Невраховані витрати 15% 14424,75
Усього 110589,75
Визначаємо кількість комплектів аркового кріплення за формулою: (4.58) де Lвир - довжина виробки,м а - відстань між рамами, м
Визначаємо кількість залізобетонних лотків за формулою
(4.59) де довжина лотка, м
Визначаємо кількість залізобетонної затяжки за формулою: (4.60) де Р - періметр за затяжкою, м b - ширина затяжки, м
Визначаємо кількість залізобетонних шпал за формулою: (4.61) де l3 - довжина затяжки, м b3 - ширина затяжки, м h - висота затяжки, м
Визначаємо кількість металевих рейок за формулою: (4.62) де m - маса рейки, м n - кількість колій
Витрати на матеріали 2 групи розраховуються виходячі з планової потреби за формулою:
(4.63) де П - первісна вартість матеріалів, грн.
О - залишкова вартість матеріалів, грн
Т тер.сл -термін служби матеріалів, міс
Далі розрахунки по матеріалам II групи виконуємо в таблиці 6.
Розрахунок витрат з електроенергії визначається за одноставочним тарифом за формулою: E = W • t • K3 • B; грн (4.64) де W - потужність споживачів, КВТ t - час роботи споживачів, хв.
Кз - коефіцієнт навантаження (0,6- 1,0)
Кс - коефіцієнт попиту (0,45-0,5)
В - вартість 1 КВТ/ч
Розрахунок витрат з електроенергії виконуємо у таблиці 4.7.
Таблиця 4.7 - Розрахунок вартості електроенергії
Назва приймача К-ть одиниць Потужність Час роботи Кн Кп Витрати електроенергії Ціна, грн. Вартість , грн один иць загальна За Добу за місяц
Вартість проведення 1 п. м. виробітки за елементами "Матеріальні витрати" визначаємо за формулою: (4.65) де М1 - матеріали І групи, грн.
М2 - матеріали II групи, грн.
Е -витрати електроенергії, грн.
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Амортизаційні відрахування визначаються за балансовою вартістю обладнання, а також нормам амортизації, враховуючи витрати на транспортування і монтаж. Витрати на транспортування і монтаж складають 20% від вартості обладнання.
Річна норма амортизації складає 24%
Амортизаційні відрахування визначаємо за формулою: А=Б•Н/100•12 = (4.66)
де Б - балансова вартість обладнання, грн; Н - річна норма амортизації (24%).
Розрахунок балансової вартості виконуємо у таблиці 4.8.
Таблиця 4.8 - Розрахунок балансової вартості обладнання.
Назва обладнання Кіль кість Вартість (грн) Витрати на транс., монтаж 8% (грн) Балансова вартість (грн)
Собівартість 1 п.м. виробки по елементу "Амортизація" визначається за формулою: (4.67) де А - сума амортизаційних відрахувань за місяць, грн.
4.8 Калькуляція собівартості 1 п.м. виробки за елементами витрат
На підставі проведених розрахунків собівартості за елементами витрат визначаємо дільничну собівартість Іп.м. виробки за формулою: С = Сз Свідр. См.в. Сам; грн (4.68)
Таблиця 4.9. Калькуляція собівартості
Елементи витрат Витрати (грн) Питома вага елементів витрат % на місяць на 1 п.м.
Витрати на оплату праці 407185,35 754,05 41,49
Відрахування на соц-ні заходи 203185,49 376,27 20,7
Матеріальні витрати 203671,8 377,17 20,75
У тому числі: електроенергія 47117,7 87,25 4,8
Амортизація основних фондів 167421,37 310,04 17,06
Разом: 981464,01 1817,53 100
4.9 Розрахунок економічної ефективності впровадження нової техніки
До основних показників, характеризуючи зрівняльну економічну ефективність впровадження нової техніки відносять: 1) допоміжні капітальні вкладення необхідні для впровадження нової техніки;
2) термін окупності капітальних вкладень;
3) собівартість 1 п. м. виробки;
4) річний економічний ефект.
Капітальні вкладення визначаються шляхом складання вартості обладнання з урахуванням витрат на транспортування і монтаж.
Питомі капітальні вкладення визначаємо за формулою: до впровадження нової техніки: (4.69) після впровадження нової техніки:
Суму річного економічного ефекту визначаємо за формулою: (4.70)
Висновки
В результаті заміни прохідницького комбайна буропідривного способу на комбайновий і застосування сучасного високопродуктивного комбайна КСП-32 при проведенні вентиляційного штрека в дипломному проекті досягнуте поліпшення техніко-економічних показників: - темп проходки за місяць зросли на м;
- собівартість 1 п. м. виробки знизилась на грн.;
- продуктивність праці одного прохідника за місяць збільшилась на м;
- середньомісячна заробітна плата одного прохідника зросла на %
- термін окупності допоміжних капітальних вкладень склав два роки;
- річний економічний ефект складає - грн.
Найменування матеріалу Одиниці вимірювання Кількість в роботі Ціна Транс. Заготовчі витрати 5 % Пер- на вартість грн. Зал- ва вартість 3% грн. Витрати на матеріали грн. Час використання міс. Сумма погашення в місяць грн.
Таблиця 4.6 - Розрахунок витрат по матеріалам 2 групи
Професія Явочний штат (чол.) Обсяг робіт (м.) Р.ком. Тст. О.г. М (Грн.) Фонд заробітної плати
Кількість робочих днів дн. Пряма зарплата (грн.) Нічні грн. Вечірні грн. Разом грн. Премія Бригадирські грн Пересування грн. Разом грн Допоміжна зарплата 18% Усього грн
