Поняття, функції та класифікація банківських операцій. Сутність та організація розрахунково-касових операцій, механізм та нормативно-правове забезпечення їх здійснення. Умови праці на робочому місці працівника відділу депозитів та компенсаційних виплат.
Аннотация к работе
2.2 Задачі, методи та інформаційна база аналізу розрахунково-касових операцій3.1 Удосконалення механізму здійснення розрахунково-касових операцій 3.2 Методологічні основи оптимізації розрахункових і касових операцій 3.3 Економіко-математичне моделювання оптимальної структури розрахунково-касових операційЗалежно від організаційної форми діяльності банки з колективною формою власності поділяються на акціонерні товариства відкритого і закритого типу (акціонерні банки) та товариства з обмеженою відповідальністю (пайові банки). Залежно від діапазону операцій, що їх виконують комерційні банки, розрізняють: - універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам, - спеціалізовані банки, що у своїй діяльності орієнтуються на: а) обслуговування певної категорії клієнтів - банки з клієнтською спеціалізацією; Найяскравіше виражена функціональна спеціалізація, оскільки вона принципово впливає на характер діяльності банку, визначає особливості формування активів і пасивів, побудову балансу банку, а також специфіку роботи з клієнтурою. Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, повязані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх виконують банки, може бути значно ширшим, але саме ці операції є обовязковими, і тому їх називають базовими операціями комерційних банків.Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції. За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Особливе значення для організації банками розрахунково-касового обслуговування клієнтів мають такі принципи: економічні агенти (юридичні особи) - власники грошових коштів мають право вибору форми платежу (готівкою, чи безготівково) та право вибору банку, в якому вони хочуть зберігати кошти і через який здійснюватимуть свої розрахунки у безготівковій формі; переказ коштів чи видача готівки з рахунку здійснюються банком за розпорядженням власника в порядку визначеної ним черговості та в межах залишку коштів на рахунку. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобовязання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою.Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження відносно перерахування грошових коштів з рахунків. У разі відкриття (закриття) рахунків установа банку зобовязана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку. У разі відкриття двох і більше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків як основний, на якому обліковуватиметься заборгованість, що сплачується у безспірному порядку, і повідомляє номер цього рахунку податковому органу. Банки відкривають рахунки у національній валюті для таких груп клієнтів: юридичні особи та фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності - резиденти, зареєстровані в установленому порядку; Для відкриття поточного рахунку фізична особа подає банку такі документи: заяву за встановленою формою; документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює); картку зі зразком підпису, який учиняють у присутності працівника банку, що відкриває рахунок; довідки податкового органу про ідентифікаційний номер; договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку.Будь-який банк здійснює свою діяльність тільки після реєстрації в НБУ та отримання ліцензії на здійснення нових видів операцій. Крім того комерційний банк має відкритий кореспондентський рахунок в НБУ і здійснює відрахування в обовязковий резервний фонд в НБУ, а він в свою чергу здійснює контроль за діяльністю банків. Податкові органи в свою чергу проводять перевірки фінансово-господарської діяльності банків з метою перевірки правильності сплати податків. Для здійснення операцій з цінними паперами банк повинен отримати ліцензію в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність субєктів переказу, а також агальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти здійснення розрахунково-касових операцій в банках
1.1 Поняття, функції та класифікація банківських операцій
1.2 Сутність розрахунково-касових операцій та механізм їх здійснення
1.3 Організація розрахунково-касових операцій в банківській установі
1.4 Нормативно-правове забезпечення здійснення розрахунково-касових операцій
Розділ 2. Аналіз проведення розрахунково-касових операцій на прикладі філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк»