Профілактика і рання діагностика вроджених вад розвитку. Принципи ведення вагітності і пологів, консервативної терапії і хірургічної корекції вроджених вад з метою зниження перинатальної і неонатальної захворюваності і смертності в Кримському регіоні.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя УкраїниРобота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Кримського державного медичного університета ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Рибалка Анатолій Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1. доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології Захист відбудеться 17.11.2005 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім.Арбузова и соавт., 2001) частота ВВР і СЗ плоду в різних країнах світу коливається в межах 22,7-50‰, а 40% ранньої смертності та інвалідності з дитинства зумовлено спадковими чинниками (Н.П. Висока перинатальна, рання неонатальна і дитяча смертність у разі аномалій розвитку і СЗ плоду викликала підвищений інтерес багатьох дослідників до даного питання. Залишаються остаточно невирішеними питання профілактики, ранньої діагностики, особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, ефективності консервативної терапії і хірургічної корекції ВВР і СЗ плоду. Вивчити загальний, акушерсько-гінекологічний і генетичний анамнез, особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок із ВВР плоду, стан новонароджених під час народження і найближчі результати їхнього розвитку, ефективність консервативного і хірургічного лікування ВВР. Обєкт дослідження - 1) 221 жінка, що народили дітей із ВВР і СЗ у Криму в 1993-2002 рр. (I група); 2) 157 вагітних групи ризику по розвитку ВВР і СЗ плоду (II група).157 вагітних (II група) входили до групи ризику по виникненню ВВР плоду, сформованої на підставі чинників ризику, виявлених у жінок I групи. Під час аналізу впливу різних чинників на виникнення ВВР і СЗ плоду було встановлено, що найбільший вплив в однаковій мірі мають чинники професії (професійні шкідливості) матері (13,78±0,4%, р<0,01), батька (13,78±0,4%, р<0,01); шкідливі чинники, що впливають на організм майбутньої матері до вагітності (13,78±0,4%, р<0,001); гострі захворювання і прийом лікарських препаратів, що чинять тератогенний вплив під час вагітності (13,78±0,4%, р<0,01). Результати проведених досліджень у 221 жінки з ВВР плоду (I група), показали, що середній вік матерів склав 29,36±0,47 років, батьків - 28,2±0,62 (у контролі, відповідно, 25,9±0,39 років і 24,6±0,48 років). Матерів у віці 35 років і старше було 8,6±0,42% (у контролі - 7,4±0,49%), батьків у віці 40 років і старше - 4,1±0,28% (у контролі - 4,9±0,21%). Із шкідливих звичок серед жінок I групи паління мало місце у 23,1±0,45% (у контролі - 5,9±0,34%; р<0,05), зловживанням алкоголем - у 3,2±0,27% (в контролі - 0%), палили і зловживали алкоголем - 0,9±0,32% (в контролі - 0%).У дисертації розроблено теоретичне обґрунтування і застосовано нове рішення актуальної наукової задачі сучасного акушерства і гінекології - зниження перинатальної захворюваності і смертності шляхом профілактики і поліпшення раннього виявлення вродженої патології плоду. Стабільно високий показник частоти ВВР відзначений у містах (Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі і Армянську) і районах (Сімферопольському, Білогірському, Нижньогірському і Роздольненському) Криму, де спостерігався підвищений рівень забруднення навколишнього середовища. Після вживання заходів щодо поліпшення навколишнього середовища та усунення шкідливих чинників частота ВВР у 2002 р. знизилася: у Сімферополі в 2,8 рази в порівнянні з 1996р.; у Керчі - у 1,6 рази в порівнянні з 1995 р.; в Армянську - у 1,03 разів у порівнянні з 1998 р.; у Сімферопольському районі - у 1,6 разів в порівнянні з 1995 р.; у Нижньогірському - у 2,4 разів, у Роздольненському - у 4,3 разів, у Білогірському - у 1,7 разів в порівнянні з 1996р. Формування групи ризику серед вагітних по виникненню ВВР і СЗ послужило поліпшенню їхньої профілактики (зниження кількості ВВР і СЗ з 24,7% до 11,3%, тобто в 2,2 рази), своєчасної діагностики (з 57,3% до 89,3%, тобто в 1,6 разів) і рішення питання можливості пролонгування вагітності, зниження мертвонароджуваності (з 11‰ до 7,6‰, тобто в 1,4 разів), перинатальної смертності (з 133‰ до 23,1‰, тобто в 5,8 разів) і ранньої неонатальної смертності (з 123,7‰ до 23,1‰, тобто в 5,4 рази).