Відомості про лептоспіроз, поширення захворювання та економічні збитки. Характеристика збудника, клінічні ознаки. Вивчення епізоотичної ситуації в м. Шостка та Шосткінському районі Сумської області. Особливості діагностування, лікування та профілактики.
Аннотация к работе
.4 Стійкість в навколишньому середовищі 2.6 Епізоотологічні дані 2.7 Клінічні ознаки 2.8 Патоморфологічні зміни3.3.1 Вивчення епізоотичної ситуації в місті Шостка та Шосткинському районі 3.3.2 Ефективність щеплень при застосуванні вакцин проти лептоспірозу 4.1 Аналіз стану охорони праці у ТОВ “Компанія “Фарм-Союз”7. ПропозиціїДипломна робота має обсяг __ сторінок друкованого тексту і містить такі розділи: вступ, огляд літератури, власні дослідження, використання компютерних технологій, охорона праці, охорона навколишнього середовища, висновки, пропозиції виробництву та список використаної літератури, що містить 33 джерела. Дослідження проводились на собака різних порід та різного віку із вересня 2009 по січень 2011 року. Собаки поділені на три групи, дві з яких вакцинувались проти лептоспірозу вакцинами різних виробників, а третя була контрольною, тобто вакцинація проти даного захворювання не проводилась. В дослідженнях використовувались вакцини Вангард 5/L виробництва фірми Пфайзер Энімал Хелс (Pfizer Animal Health), США., та вакцина Мультикан-6 виробництва ООО “Ветбиохим” Росія. При дослідженнях встановлено, що вакцина Вангард 5/L виробництва фірми Пфайзер Энімал Хелс (Pfizer Animal Health), США показала кращі результати, ніж вакцина Мультикан-6 виробництва ООО “Ветбиохим” Росія.За останнє десятиріччя в Україні, як і в інших країнах світу, особливу увагу лікарі ветеринарної медицини придають дрібним тваринам - собакам, котам, гризунам та іншим тваринам, які оточують людину. Від цих тварин людина, як правило, отримує духовне задоволення. Хоча собак тримають не тільки для задоволення, собаки застосовуються при полюванні, в охороні, при виявленні вибухових та наркотичних засобів та в інших випадках. В собак, так як і в інших тварин, реєструють безліч хвороб інфекційної, інвазійної та незаразної етіології. Зростаюча кількість різних вакцин, розрахованих на профілактику однієї хвороби, суттєво ускладнює їх застосування у вигляді простої імунізації в випадках, коли необхідно щепити тварин проти двох або більше хвороб.Лептоспіроз - це гостре інфекційне захворювання тварин та людини, що викликається різними сероваріантами лептоспір, характеризується лихоманкою, симптомами загальної інтоксикації, враженням нирок, печінки, нервової системи. При важкому перебігу захворювання у тварин спостерігається жовтуха, геморагічний синдром, гостра печінкова недостатність, менінгіт. У диких тварин частіше спостерігається хронічний перебіг інфекції без наявних клінічних ознак з довгим, інколи навіть в продовж всього життя, носійством лептоспір, які виділяються з сечею.Захворювання собак з типовими клінічними ознаками (ще до відкриття збудника) вперше описано в Німеччині під назвою тиф собак в 1850 році. Тиф собак вперше був описаний Хофером в 1852 році. У 1898 році в Німеччині спостерігали масовий спалах канікульозної лихоманки, відомий клініцистам як “штудгардська хвороба”. Вона характеризується лихоманкою, пригніченням, неприборкною блювотою, швидкою дегідратацією організму, колапсом і діареєю іноді з кровяними фекальними масами. Збудник вперше був виявлений в 1915 році, а в 1924 році віднесений до штаму лептоспір.Раніше вважалось, що лептоспіроз у собак викликають два головні штами, - це Leptospira Canicola и Leptospira Icterohaemorrhagiae. У сільськогосподарських тваринах в різних місцях виявляють лептоспіри одних і тих же серологічних груп: Pomona, Tarassovi, Hebdomadis, Icterhaemorrhagica, Canicola. Пряме зараження лептоспірозом виникає при безпосередньому контакті тварини (чи людини) с інфікованою сечею чи з твариною. При контакті з контамінованою водою, сечею чи тваринами, лептоспіри попадають в організм через слизові оболонки або через пошкоджену шкіру. Собаки, що видужали, залишаються тривалий час носіями лептоспір, за деякими даними до 700 днів.Порядок мікроскопії у темному полі такий: освітлювач зєднують з мікроскопом зєднуючою планкою. Невеликий обєм досліджуваного матеріалу наносять піпеткою або бактеріологічною петлею на предметне скло і покривають покривним склом, уникаючи появи пухирців повітря. На верхню лінзу конденсора наносять краплю дистильованої води і розмішують препарат для мікроскопії. Лептоспіри при мікроскопії у темному полі являють собою спіралеподібні тонкі сріблясті нитки, кінці яких, обидва або один, зігнуті і булаво подібно потовщені. Можливість безпомилковою диференціації лептоспір від мікроорганізмів інших видів за морфологічними ознаками надає право при лептоспірозі встановлювати діагноз за результатом мікроскопічного дослідження, без подальшого виділення чистих культур та їх ідентифікації.Має вигідне географічне положення, бо розташований майже в центрі міста поблизу центрального ринка. В місті Шостка та в Шосткінському районі проживає багато власників собак, які обслуговуються в даному закладі. Шосткінський район Сумської області знаходиться в агрокліматичному регіоні, який характеризується помірно континентальним, помірно теплим, середньо зволоженим кліматом. ТОВ “Компанія “Фарм-Союз” має д
План
Зміст
1. Вступ
2. Огляд літератури
2.1 Загальні відомості про захворювання
2.2 Лептоспіроз: поширення, економічні збитки
Вывод
3.3.1 Вивчення епізоотичної ситуації в місті Шостка та Шосткинському районі
3.3.2 Ефективність щеплень при застосуванні вакцин проти лептоспірозу
3.4 Розрахунок економічної ефективності проведення вакцинацій
3.5 Обговорення результатів власних досліджень
4. Охорона праці
4.1 Аналіз стану охорони праці у ТОВ “Компанія “Фарм-Союз”
4.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів
4.3 Пожежна безпека
4.4 Рекомендації щодо покращення охорони праці в ТОВ “Компанія “Фарм-Союз”
5. Екологічна експертиза ветеринарних заходів7. ПропозиціїДля мікроскопічного дослідження на лептоспіроз необхідні: - біологічний мікроскоп, - конденсор темного поля, - освітлювач, - предметне скло, завширшки не більше 0,8-1,1мм, - покривне скло стандартне.
Порядок мікроскопії у темному полі такий: освітлювач зєднують з мікроскопом зєднуючою планкою. Пересовуючи лампочку освітлювача, фокусують світло на центрі плоского дзеркала мікроскопа. При цьому чітко мають бути видимі завитки спіралі. Верхню лінзу конденсатора встановлюють на рівні предметного столика. Центрують конденсор за допомогою регулюючих гвинтів по оптичній осі мікроскопа. На верхній лінзі конденсора за умови правильної установки видно рівномірно освітлене коло.
Препарат для мікроскопічних досліджень готують за принципом роздавленої краплі. Невеликий обєм досліджуваного матеріалу наносять піпеткою або бактеріологічною петлею на предметне скло і покривають покривним склом, уникаючи появи пухирців повітря. На одному предметному склі готують три роздавлені краплі. На верхню лінзу конденсора наносять краплю дистильованої води і розмішують препарат для мікроскопії. Простір між лінзою конденсора та предметним склом повинен бути заповнений тонким шаром види, без пухирців повітря, що зменшує розсіювання світлових променів. Фокус конденсора повинен знаходитись в площині препарату. Конденсор при цьому, звичайно, щільно прилягає до скла. Іноді, в залежності від товщини препарату, його доводиться опускати на 0,5-1мм.
Матеріал, що досліджується, мікроскопують при збільшенні 40х7-10 або 20х1, 5х7, а для більш детального розгляду препарату - при збільшенні 40х10-15 або 40х1, 5х10.
Характеристика лептоспір.
Лептоспіри при мікроскопії у темному полі являють собою спіралеподібні тонкі сріблясті нитки, кінці яких, обидва або один, зігнуті і булаво подібно потовщені. Зустрічаються і без гачкові форми лептоспір. Лептоспіри рухаються. В рідких середовищах звичайними формами руху є обертальний прямолінійно-поступальний з одночасним обертанням навколо власної осі та круговий. Один і той же екземпляр може здійснювати і обертальний, і поступальний рухи. Морфологія і характер руху на стільки типові, що це дозволяє безпомилково розпізнавати лептоспіри у палолочічному матеріалі. Крім того лептоспіри при мікроскопічному дослідженні на відміну від інших мікроорганізмів ніколи не бувають блискучими.
Можливість безпомилковою диференціації лептоспір від мікроорганізмів інших видів за морфологічними ознаками надає право при лептоспірозі встановлювати діагноз за результатом мікроскопічного дослідження, без подальшого виділення чистих культур та їх ідентифікації.
Мікроскопія сечі
Сечу мікроскопують у нативному вигляді або після центрифугування. Прозору сечу, яка не містить кристалів солей, пластівців, сімя, інших сторонніх часток, центрифугують при 10-15 тис. об. /хв. протягом 30 хвилин. Зливають над осадову рідину, осад ресуспензують в залишковій краплі сечі і мікроскопують.
Сечу, яка містить значну кількість сторонніх часток, очищують центрифугуванням при 3 тис. об. /хв. протягом 10 хвилин, потім зливають над осадову рідину і центрифугують її для осадження лептоспір при 10-15 тис. об. /хв. протягом 30 хв.
Лептоспіри з активною рухомістю знаходять приблизно у 50% позитивних проб, в інших випадках вони не рухомі і досить часто мають зменшену морфологію. Кількість їх також може бути різна. В сечі приблизно у 30% тварин - лептоспіроносіїв міститься по 1-2, рідше по 5-7 і дуже рідко по 10-15 - лептоспір у кожному полі зору. У 30-35% випадків вдається виявити 1-2 лептоспіри у 5-10 полях зору. В останніх випадках виявляють 1-2 ленптоспіри на 20-50 і більше полів зору.
В кислій сечі РН 5,0-6,0 лептоспіри швидко втрачають рухомість і гинуть. Іноді мертві клітини зберігають форму, типову для лептоспір, але в них по довжині тіла буває видно зернистість, доволі часто кінцеві гачки виправлені.
Мікроскопія крові.
Кров, узяту від хворої або підозрілої на захворювання тварини, змішують з подвійною кількістю 1,5% розчину лимоннокислого натрію, центрифугують при 2-3 тис. об. /хв. протягом 5хв, або відстоюють протягом години, мікроскопують прозорий над осадовий шар рідини. Доцільно проводити осадження лептоспір з над осадової рідини центрифугуванням при 10-15 тис. об. /хв. протягом 30 хвилин.
Мікроскопія суспензії з органів.
При безсимптомному перебігу лептоспірозу суспензію готують з шматочків коркового шару нирки, а при гострому - з нирки і печінки. Із абортованого плоду мікроскопують суспензію з усіх органів. Шматочки органу, який досліджується, вагою 2-3г розтирають у ступці з 5-7мл поживного середовища, фізіологічного розчину або стерильної води до одержання гомогенної суспензії. Її відстоюють в холодильнику 1-2 години або центрифугують при 3 тис. об. /хв. протягом 10 хвилин і мікроскопують надосадкову рідину.
Трансудат з грудної та черевної порожнини, навколосерцеву рідину, вміст шлунку плоду та інші рідкі субстрати мікроскопують по тій же методиці, що і сечу.
З проб крові, суспензії з кожного органу, готують не менше трьох роздавлених крапель і продивляються в кожній із них не менше 50 полів зору.
Диференційна діагностика.
Під час мікроскопічної діагностики лептоспіри необхідно диференціювати від ниток фібрину, уламків хвостових кінців сперматозоїдів, зруйнованих еритроцитів спірале- і вібріоноподібних мікроорганізмів. Нитки фібрину постійно виявляються у крові, транссудаті, інколи у сечі. Вони не заломлюють світла, але не мають гачків на кінців і не рухомі.
Вміст еритроцитів може видавлюватись через пори мембрани у вигляді тонких ниток. Такий еритроцит дуже нагадує “павучка” з аглютинованих лептоспір. Вільний кінець кожної нитки під дією потоку рідини безперервно коливається. Частина ниток відривається від еритроцитів і дуже нагадує по формі і розмірах лептоспіри, але на відміну від останніх вони тонші, не мають гачків, і не можуть рухатися самостійно.
Різні мікроорганізми диференціюються від лептоспір по формі і характеру руху. Крім того, всі вони заломлюють світло і видаються блискучими.