Розподіл прав на об"єкт права інтелектуальної власності. Правовідносини між замовником і виконавцем, виконавцем і користувачем. Особливості розподілу прав між творцями-співавторами. Види договорів, на підставі яких здійснюється розпорядження правами.
При низкой оригинальности работы "Розподіл прав на об"єкти права інтелектуальної власності між суб"єктами права", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Як було розглянуто вище, держава згідно з Цивільним кодексом України [15], не може бути субєктом права інтелектуальної власності, тобто, надаючи бюджетні кошти на створення ОШВ через проекти державних науково-технічних програм і державні цільові програми, органи державного управління не можуть отримати майнові права на створені за ці кошти ОШВ. Тільки в окремих випадках (велике значення для підвищення обороноздатності країни, здоровя людей тощо) держава може відповідно до закону перебрати на себе право розпоряджатися цими правами. Основним механізмом була передача права на володіння інтелектуальною власністю від фінансованих державою дослідницьких структур державному або приватному виконавцеві, що виконує дослідження. Отже, уряд, не маючи права безпосередньо отримати віддачу від створення на його кошти ОШВ, може отримати значну користь від податків, що будуть отримані від введення ОПІВ у цивільний обіг та від збільшення інтелектуального потенціалу держави. Цивільний кодекс України [15, ст.429] встановлює, що "майнові права інтелектуальної власності на обєкт, створений у звязку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей обєкт та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює спільно, якщо інше не встановлено договором", тобто немає пояснень, як саме поділити ці права.
Список литературы
Економіка і маркетинг виробничо-підприємницькій діяльності. Гаврись О.М. - Харків. - 2004 - 640 с.
Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. - 2004 - 296 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
