Виявлення не врегульованих на рівні закону проблем розподілу майна між учасниками при ліквідації підприємства (не пов’язаної з банкрутством). Відмінності у правовому статусі учасників при розподілі майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів.
Аннотация к работе
Розподіл майна між учасниками при ліквідації підприємстваУ Цивільному кодексі України (далі - ЦК) питання розподілу майна між учасниками юридичної особи врегульовано диспозитивною нормою, відповідно до якої майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ч. Узагальнюючи положення чинного законодавства, вважаємо, що виходячи з особливостей майнових відносин у сфері господарювання та статусу підприємства як субєкта господарювання у разі ліквідації підприємства майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, повинно передаватися або його учасникам - у корпоративних підприємствах, або учаснику (засновнику, власнику) чи використовуватися за його вказівкою - в унітарних підприємствах. На відміну від цього правила, у разі недостатності майна підприємства для задоволення вимог учасників справа про банкрутство не порушується, а відтак, правила розподілу майна між учасниками в межах загальної процедури ліквідації повинні бути застосовані у випадку недостатності майна для повного задоволення вимог учасників. П. П.) вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості: у першу чергу - вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоровя або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу - вимоги працівників, повязані з трудовими відносинами, вимоги автора щодо плати за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; у третю - вимоги щодо податків, зборів (обовязкових платежів); у четверту - виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями; у пяту - виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст.68 цього Закону; у шосту - виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій; у сьому - виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. Недоречність такого правила виявляються також у тому, що виходячи з встановленої у Законі про АТ черговості кредиторам та акціонерам девятої черги за жодних обставин не залишиться майна, оскільки за правилами попередньої (восьмої) черги все майно буде розподілено між акціонерами - власниками простих акцій товариства пропорційно кількості належних їм акцій.