Динаміка концентрації і міграції 90Sr по компонентах водяних екосистем. Аналіз запасу радіонукліда і ступені самоочищення водянистої товщі досліджуваних водойм радіоактивного ізотопу. Прогноз масштабів часу зменшення концентрації в гідробіонтах і воді.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ПІВДЕННИХ МОРІВ ІМ. О.О. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Інституті біології південних морів ім. Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Єгоров Віктор Миколайович Інститут біології південних морів НАН України, завідувач відділу радіаційної і хімічної біології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,професор Миронов Олег Глібович Інститут біології південних морів НАН України, завідувач відділу морської санітарної гідробіології доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Гудков Дмитро Ігорович, Інститут гідробіології НАН України, м. Київ, завідувач відділу прісноводної РАДІОЕКОЛОГІЇЗАХИСТ дисертації відбудеться "17 "вересня 2008 р. у 14 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.214.01 при Інституті біології південних морів НАН України за адресою: 99011, м.Після аварії на ЧАЕС профільними відомчими і науковими установами України були початі гідрологічні, гідрохімічні, гідробіологічні і радіоекологічні дослідження водойм у зоні відчуження ЧАЕС, у водосховищах верхнього і нижнього Дніпра (Романенко, Кузьменко, Дробот и др., 1989; Романенко, Кузьменко, Евтушенко и др., 1992; Евтушенко, Кузьменко, Сиренко и др., 1992; Войцехович, 1997, 2001; Каглян, 2003; Гудков, 2006), у Північно-Кримському каналі (Кулебакина, 1991; Поповичев, 1993), а також у морях Середземноморського басейну і, зокрема, на Чорному морі (Поликарпов, 1987; Полікарпов, Лазоренко, Терещенко, Кулев, 1987; Поликарпов, Тимощук, Кулебакина, 1988; Eremeev, Chudinovskikh, Batrakov, 1993). Дослідження з розподілу 90Sr аварійного походження в біотичних і абіотичних компонентах екосистем Чорного моря і водойм басейну ріки Дніпро є актуальними в сучасній гідробіології (Константинов, 1986; Романенко, 2004) у звязку з тим, що вони дозволяють оцінити вплив радіаційного забруднення на якість водяного середовища, окремі особини, популяції і біоценози гідробіонтів, а також визначити роль живої і косної речовини в переносі, міграції й елімінації цього радіонукліда у водоймах. Враховуючи стан вивченості проблеми, назріла необхідність виконати цільне порівняльне дослідження перерозподілу і міграції післяаварійного 90Sr по компонентах водяних екосистем і особливостей його міграції від джерела аварії аж до пониззя Дніпра і, головним чином, включаючи Чорне море. Дослідження були виконані, крім того, у рамках госпдоговірних тем: «Припять» (№ 158; 1990-1995 рр.); «Екологія» (01.07.1991-31.12.1991 р.); «Чорнобиль-1» (1992 р.); «Південь» (№ 197/А; 1992-1995 р.), а також були складовою частиною міжнародних програм і проектів: «Програма негайних заходів по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» (ІНБПМ НАН України і ENEA-DISP (Рим, Італія), (1991-1992 рр.)); INTAS Cooperation Agreement - № (1) 94-1221 (1995-1998 рр.); «Оцінка стану морського середовища Чорного моря» RER/2/003, проведеного під егідою МАГАТЕ (1996-2002 рр.); «Мідієвий дозор», Програма Міжнародної Комісії з наукових досліджень Середземноморського басейну (CIESM, Франція), (2004-2005 рр.). Уперше на основі комплексного аналізу багаторічних натурних спостережень отримані залежності, що описують закономірності зміни в часі концентрації і перерозподілу 90Sr у компонентах (вода, гідробіонти, донні відклади) як прісних водойм (водойма-охолоджувач ЧАЕС, Київське і Каховське водосховища, ПКК), так і Чорного моря, що в різній мірі віддалені від аварійної ЧАЕС.Матеріалом для дослідження слугували результати визначення концентрації 90Sr у воді, гідробіонтах, донних відкладах водойми-охолоджувача ЧАЕС, Київського і Каховського водосховищ, ПКК і Чорного моря, отримані в 1990-2006 рр. при особистій участі автора. У даному розділі представлені результати визначення й аналізу динаміки концентрації, запасу поставарійного 90Sr у воді водойми-охолоджувача ЧАЕС, Київського і Каховського водосховищ, ПКК і Чорного моря. За нашими розрахунками концентрація 90Sr у воді збільшилася в порівнянні з доаварійним рівнем: у 70 разів у воді Каховського водосховища, у 77 разів у воді ПКК, у 22 рази у воді району Дніпровсько-Бугського лиману й у 7.6 разів у районі біля Кримського узбережжя Чорного моря. Нами отримано, що подальше експоненціальне зменшення концентрації 90Sr у різних водоймах відбувалося з T05: 4.1 року для водойми-охолоджувача ЧАЕС, 6.1 року - для Київського водосховища; 5.7 року - для Каховського водосховища, 7.6 року для ПКК, від 7.3 року до 24.3 року у воді різних районів Чорного моря (табл. Нами визначено, що прогнозоване зменшення концентрації 90Sr у воді водойми-охолоджувача і Київського водосховища до доаварійного рівня буде продовжуватися протягом 44 років, Каховського водосховища - 36 років, ПКК - 44.0 року, Дніпровсько-Бугського лиману Чорного моря - 39 років.