Методологічні підходи та інструментарій, які можуть бути основою створення методики розмежування понять "місце вчинення злочину", "предмет злочину" та "обстановка вчинення злочину". Аналіз окремих статей Особливої частини Кримінального кодексу України.
Аннотация к работе
Розмежування понять "місце вчинення злочину", "предмет злочину" та "обстановка вчинення злочину"У статті окреслено основні методологічні підходи та запропоновано відповідний інструментарій, які можуть бути основою створення методики розмежування понять “місце вчинення злочину ”, “предмет злочину ”та “обстановка вчинення злочину”. По-перше, факт невстановлення цієї ознаки обєктивної сторони злочину, коли законодавець передбачає її в диспозиції, свідчить або про відсутність складу злочину, або про наявність складу іншого злочину. Проте вивчення цього творчого доробку та інших доступних нам джерел дозволяє зробити висновок про те, що від моменту прийняття чинного КК України 2001 р. мало хто з науковців проводив важливий для практичного застосування аналіз положень Особливої частини КК України щодо використання законодавцем ознаки “місце вчинення злочину” в контексті розмежування цієї ознаки і предмета злочину та обстановки його вчинення. Завдання цієї праці - окреслити методологічні підходи та запропонувати відповідний інструментарій, які можуть бути основою створення методики розмежування понять “місце вчинення злочину”, “предмет злочину” та “обстановка вчинення злочину”; здійснення аналізу окремих статей Особливої частини КК України, що потребують такого розмежування. Щоб правильно застосувати закон про кримінальну відповідальність, в законодавчому описі ознак обєктивної сторони складу злочину необхідно чітко відмежовувати, по-перше, місце вчинення злочину від предмета злочину та обстановки його вчинення, по-друге, матеріальне поняття “місце вчинення злочину” варто відрізняти від його кримінально-процесуального аналога.