Соціально-економічна сутність, основні функції та структура закладів освіти в сучасній Україні. Особливості розвитку та розміщення освітніх закладів в Україні. Вплив соціально-економічних чинників на систему освіти. Особливості розвитку освіти України.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУРСОВА РОБОТА з курсу «Регіональна економіка» на тему: «Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил України» Студента (тки) II курсу, групи ОРТ-22 Спеціальність: 5.14010102 Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства і торгівлі Керівник курсової роботи Мариненко З.В.Допущено до захисту «___» ________________200__ р. Захист планується о _____________________ «___»______________ 200__ р.Аналіз розміщення ринку освіти дозволяє визначити характер і структуру споживання цих послуг, які сформовано під впливом соціальних, економічних і культурних та демографічних детермінант. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки: · чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення; Під “якістю освітньої діяльності ”мають розглядатися не просто характеристики вищих навчальних закладів і державних органів, які здійснюють управління у галузі вищої освіти, а “сукупність характеристик діяльності системи вищої освіти та її складових щодо надання послуг для здобуття вищої освіти, котра визначає її здатність задовольняти встановлені й передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства ”. Виходячи з різноманітності споживачів освітніх послуг, можна відзначити, що загальна якість освітніх послуг має складатися з таких видів, як: якість для суспільства (держави); якість для окремих територій (регіонів); якість для окремих осіб, котрі бажають здобути вищу освіту.Формування поведінки споживачів послуг освіти може розглядатися у звязку з питаннями конкурентної боротьби на ринку освіти, оскільки пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності змушує навчальні заклади активно впливати на споживачів, формувати лояльне ставлення. Серед причин загострення конкуренції відзначено такі: несприятлива демографічна ситуація в Україні, обмежені можливості державного фінансування освіти, збільшення частки надання освітніх послуг за рахунок фізичних та юридичних осіб, розширення мережі освітніх закладів недержавної форми власності. Ринкові відносини, жорстка конкуренція у сфері освіти актуалізують функцію сервісу в діяльності навчальних закладів, обслуговування запитів споживачів, надання комплексних послуг. Трансформація інституту освіти під впливом ринкових механізмів і соціальних факторів, дії споживачів (домогосподарств) ще не були комплексно відображені у вітчизняній соціології. Цілісний аналіз процесів споживання у сфері вищої освіти вимагає міждисциплінарного дослідження із залученням здобутків соціології економіки, ринку і споживання, оскільки власне споживання як головна рушійна сила господарської діяльності значно впливає на функціонування інституту освіти, на формування ринку послуг вищої освіти.До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети), з них 664 вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації, в тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності, із загальною чисельністю 528 тисячі студентів. Мережа вищих навчальних закладів Ш-IV рівнів акредитації налічує 315 закладів у тому числі 223 державної форми власності. Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації; До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).Вихід України на світові ринки висуває високі вимоги відповідності єдиним стандартам як у сфері виробництва, так і у сфері освіти (підготовка фахівців за Болонською системою - єдиних, співвідносних стандартів). Інформаційна революція і глобалізація ставлять під сумнів те, що ринок краще за державу стимулює і спрямовує розвиток діяльності системи освіти, оскільки в здобутті вищої освіти на перший план виходять фактори, які не мають однозначної вартісної оцінки, тому не можуть регулюватися лише ціновими механізмами. Суть його в тому, що діяльність усіх ланок закладів освіти спрямовується на утвердження і розвиток державності України, піднесення рівня їх діяльності до міжнародних стандартів. Полягає в тому, що при вирішенні проблем діяльності закладу освіти керівник має зважати на думку членів педагогічного колективу, батьківської громадськості та учнівського колективу, систематично звітувати про свою роботу перед колективом працівників школи.