Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
Аннотация к работе
Територіальна структура і особливості розміщення господарського комплексу області.
План
План
Вступ
1.1 Загальна інформація
Список литературы
географічне господарське черкаська територіальна
Вступ
В даній курсовій роботі нам належить розкрити тему “Розміщення продуктивних сил Черкаської області”. Ця тема надзвичайно багатогранна вельми актуальна. Вона несе в собі великий пізнавальний заряд.
Адже, вивчаючи і аналізуючи розміщення продуктивних сил тієї чи іншої області, ми пізнаємо цілу систему взаємопереплетінь природничо-економічно-політичного характеру.
Ми маємо змогу почерпнути багато корисного безпосередньо для себе, для своєї області. Маємо змогу визначити, які зв?язки ми можемо мати в галузі торгівлі, чим можемо на взаємовигідній основі обмінюватися з тим щоб покращити життєздатність продуктивних сил тієї чи іншої області.
Розміщення продуктивних сил (РПС) - галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів.
Обєктом вивчення є продуктивні сили. Продуктивні сили - це система субєктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління. Головні продуктивні сили - люди, учасники суспільного виробництва, це трудящі. А засоби виробництва (засоби праці та предмети праці)- це вже наслідок людського розуму і праці людей.
Нам не може бути не цікаво, як на даному етапі розвитку державних процесів відбувається розподіл продуктивнх сил в кожній області окремо, бо саме такий розподіл складає в сумі розподіл продуктивних сил в глобальному розумінні.
1. Загальна інформація про досліджувану територію
Черкаська область була утворена пізніше від усіх адміністративних областей України - 7 січня 1954 року - і у 2004 р. святкувала своє 50 - річчя.
Площа Черкаської області становить 20,9 тис. км2, а це 3,5% площі країни або, 18 місце в Україні. Населення - 1386,6 тис. осіб (на 01.01.2008), що складає 2,9% населення України або 15 місце у країні.
Адміністративний центр області - місто Черкаси. Відстань від Черкас до Києва залізницею 240 км, а шосейними дорогами 186 км.
Черкаська область поділяється на 20 адміністративних районів : Городищенський, Драбівський, Жашківський, Звенигородський, Золотоніський, Камянський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Полянський (Таб.1).
Загальні відомості про адміністративні райони Черкаської області
Таб.1
Адміністративний район Площа району км2 Кількість населення району, тис. осіб Районний центр Кількість населення в районному центрі, тис. осіб Відстань від Черкас до районного центру, км
Городищенський 883 48,4 м. Городище 15,9 68
Драбівський 1161 42 смт Драбів 7,2 72
Жашківський 964 44,9 м. Жашків 15,7 190
Звенигородський 1021 73,3 м. Звенигородка 19,6 115
Золотоніський 1538 77,5 м. Золотоноша 29,7 35
Камянський 725 34,9 м. Камянка 15 62
Канівський 1300 50,6 м.Канів 26,5 78
Катеринопільський 673 28,5 смт Катеринопіль 6,3 131
Монастирищенський 720 40,1 м. Монастирище 13,2 250
Смілянський 974 107,1 м. Сміла 69,4 30
Тальнівський 917 42,7 м. Тальне 16,1 142
Уманський 1441 139,2 м. Умань 88,3 194
Христинівський 632 38,8 м. Христинівка 11,6 213
Черкаський 1686 373,4 м. Черкаси 294,8 -
Чигиринський 1217 35,1 м. Чигирин 11,8 63
Чорнобаївський 1553 48,9 смт Чорнобай 8,6 58
Шполянський 1105 51,3 м. Шпола 19,3 80
1.1 Фізико-географічне положення
Черкаська область (Рис.1) розташована на Східноєвропейській рівнині, в басейні середньої течії Дніпра, який ділить її майже навпіл. Область лежить у лісостеповій зоні, досягаючи на півдні степової зони. Територія області простягнулась із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь - на 150 км.
Крайня північна точка лежить на північ від с.Кононівка Драбівського району (50°13" пн.ш., 32°07" сх.д.), південна - на південь від с.Колодисте Уманського району (48°27" пн.ш., 30°06" сх.д.), західна - на південний захід від с.Коритня Монастирищенського району (49°03" пн.ш., 29°36" сх.д.), східна - на південний схід від с.Стецівка Чигиринського району (49°00" пн.ш., 32°52" сх.д.)
Мал. 1
1.2 Економіко-географічне положення
Черкащина межує з тими адміністративними одиницями, з території яких вона була утворена. На півночі - з Київською (межа 340 км), на сході - з Полтавською (212 км), на півдні - з Кіровоградською (388 км), на заході - з Вінницькою (124 км) областями.
Область розташована в центрі України і займає вигідне географічне положення. її територією проходять важливі залізниці та автомагістралі. Область перетинає головна водна артерія України - річка Дніпро. У формуванні економіки придніпровське положення Черкащини відіграє важливу роль. Більшість великих промислових підприємств області, а також ряд міст (Черкаси, Сміла, Канів, Золотоноша) знаходяться недалеко від Дніпра.
Вигідність економіко-географічного положення Черкаської області зумовлюється ще й тим, що її територія розташована у безпосередній близькості до промислового Придніпровя, добре звязана транспортними магістралями з Києвом, Донбасом та причорноморськими областями України.
Черкаська область входить до складу Центрального економічного району (разом із Кіровоградською).
1.3 Політичне положення
Власне Центральний субрегіон виступає у складі трьох областей - Київської, Черкаської та Полтавської. Геополітичне значення його таке: Це найбільш традиційна тереторія української державності. Коли відблося “возєднання” України з Росією, вона була в основному саме тією тереторією, що підпадала під військовий протекторат Росії (тому хибною є “думка”, ніби вся Україна “возєдналася” у 1654 р. з Росією).
Це тереторія, де найбільше у минулому стикувалися і взаємоборолися російсько-польські інтереси, особливо після Андрусівського миру (1667 р.), коли Україна була поділена на Правобережну і Лівобережну з границею вздовж Дніпра. Володіння нею означало так чи інакше панування над Україною.
Нарешті, це регіон сучасної української літературної мови, значення якої у політичній консолідації українства, його форіванні як єдиної нації від Карпат до Дону, у формуванні Української Самостійної Соборної Держави важко переоцінити. Саме тому колонізатори усіх мастей намагалися знищити передусім українську мову як найважливіший засіб духовного і державницького єднання українства.
Ядро цього субрегіону м. Київ досить відрізняється від його оточення. Це повязане з тим, що у Києві на фоні усього сходу України - найбільш демократичний центр, вузол інтенсивної політичної боротьби різних, особливо крайніх сил, - передусім націоналістичних і комуністичних, головний політичний представник України у зовнішньому світі.
2. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Черкаської області
2.1 Історичні передумови
З давніх часів на території сучасної Черкащини селилися люди. Сліди найдавніших поселень виявлені у Чорнобаївському, Уманському, Маньківському, Канівському та Смілянському районах області. На території області знайдено понад 100 поселень трипільської культури, багато городищ, поселень і курганних могильників скіфських часів.
Територія Черкащини входила до регіону, де на початку нашої ери сформувалося ядро ранніх східнословянських земель, а в часи існування Київської Русі була південною порубіжною частиною Київського князівства. Тоді і виникли тут Воїнь, Канів, Родень, Корсунь та інші міста-укріплення, в яких високого рівня досягли ремесла та землеробство, військова справа та культура. Населення краю відіграло особливу роль у виникненні і розвитку українського козацтва, створенні його військово-політичної організації - Запорозької Січі, а також реєстрового козацтва. Найголовніші козацькі полки формувалися у Черкасах, Корсуні, Чигирині, Каневі, Кропивній, Умані. Тут зародилися державотворчі процеси, які привели до утворення в середині XVII ст. української козацької держави, першою столицею якої став Чигирин. Це місто було і резиденцією гетьмана України Богдана Хмельницького, 400-річчя від дня народження якого у 1995 р. урочисто відзначив народ України.
У різні часи землі Черкащини були ареною боротьби проти поневолення з боку Литви, Польщі, Туреччини, численних селянсько-козацьких повстань, у тому числі під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка, Т.Федоровича, Я. Остряниці. 16 травня 1648 р. під Корсунем відбулася одна із визначальних битв Визвольної війни українського народу середини XVII ст. проти шляхетської Польщі під проводом Б.Хмельницького. Разом із ним діяли Іван Богун, Максим Кривоніс, Нестор Морозенко, Філон Джалалій.
Черкащина була одним із основних районів формування гайдамацьких загонів в Україні та розвитку гайдамацького руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 р. під проводом Максима Залізняка і увійшов в історію під назвою «Коліївщина».
Не оминули краю і буремні події XX ст. - Жовтнева революція і громадянська війна. Велика Вітчизняна війна вписала в історію черкаської землі незабутні сторінки. В тилу ворога активно діяли партизанські загони та диверсійні групи, партизанські підпільні організації, їх очолювали Ф.Р.Савченко, П.А.Дубовий, Г.К.Іващенко та інші народні месники. На початку 1944 р. на Черкащині відгриміла Корсунь-Шевченківська битва - одна з найбільших за всю війну. Бесславний кінець знайшли тут девять піхотних дивизій, танкова дивізія СС «Вікінг», інші фашистські зєднання. В місті Корсунь-Шевченківський, який нагороджений у січні 1983 р. орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, діє музей Корсунь-Шевченківської битви.
7 січня 1954 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР створено Черкаську область з обласним центром у місті Черкаси. У 1986 р. було урочисто відзначено 700-річчя міста Черкаси.
2.2 Демографічні передумови
Здавна територія сучасної Черкащини була густо заселена. Цьому сприяли рівнинний характер поверхні, гарні кліматичні умови, родючі чорноземні ґрунти, повноводні річки. Понад тисячу років тому на території Черкащини жило словянське племя полян, яке пізніше стало осердям могутньої та висококультурної держави Київська Русь. Із давніх-давен населення краю є невідємною частиною населення всієї України.
Протягом всієї історії краю кількість населення постійно змінювалась. Великий вплив на розміщення та кількість населення мали війни, навали, революції тощо. Останнім часом в області відбувається скорочення кількості населення. Такі ж тенденції характерні й для всіх адміністративних районів області, крім Монастирищенського.
Природний та механічний рух населення. Процеси зменшення кількості населення в області відбуваються, перш за все, за рахунок природного руху населення: в останні роки при порівняно стабільній смертності значно скоротилась народжуваність. Механічний рух населення (міграційні процеси) теж негативно впливає на статистичні дані - за останні роки з Черкаської області більше людей виїжджає, ніж вїзжає. Додатні показники механічного приросту населення сільських поселень свідчать про тенденцію повернення людей у села.
Міграційні переміщення в межах області не відзначаються на загальній зміні кількості населення. Міграційний приріст за рахунок тих, хто приїхав у Черкаську область з інших регіонів України, додатній і за 2004 р. склав 0,4 тис. осіб. Черкащан, які виїзджають за межі України (емігрують) більше, ніж тих, які приїзджають (імігрують) в область, тому у міждержавній міграції показник міграційного приросту області склав -0,8 тис. осіб. Найбільше жителі області емігрують у Росію, Ізраїль. Більшість вибулих за межі області - особи працездатного віку, понад 50% з них мають вищу освіту. Серед причин переїзду переважаючими залишаються родинні обставини та бажання змінити місце роботи.
Статево-вікова структура. Загалом у Черкаські області в статевій структурі переважають жінки, їх кількість складає близько 748,8 тис. осіб (54%). Чоловіки у статево-віковій структурі переважають до 20 років.
Середня тривалість життя людей в області становить 69 років, причому у чоловіків цей показник складає 63, а у жінок - 74 роки. (Таб.2)
Чоловіки Вік Жінки
21 100 і старші 31
210 95-99 820
883 90-94 3100
2838 85-89 12320
4971 80-84 17323
14899 75-79 39951
24825 70-74 49395
22627 65-69 33989
46124 60-64 63215
30551 55-59 39203
40534 50-54 48308
45889 45-49 52192
48641 40-44 52480
47651 35-39 50185
43719 30-34 45112
52406 25-29 53379
47708 20-24 50175
51773 15-19 50530
52277 10-14 50345
41881 5-9 40189
31320 0-4 29503
Статево-вікова структура населення Черкаської області 2008р (Таб. 2)
Типи поселень. Давнім типом поселення є село, яке поступово утворювали, розростаючись, декілька окремих осель або груп дворів. Основним заняттям людей таких поселень було землеробство. Виготовлення звичайних побутових речей (посуду, одежі, а головне -знарядь праці для обробітку землі) згодом виділилось в окремі ремесла гончарство, ткацтво, стельмаство, ковальство тощо. Поступово елементарні пристрої, механізми замінюють машини. З того часу ремесла відокремлюються від землеробства, бо виготовляються ужиткові речі вже на промислових підприємствах. Тоді й виникають перші міста.
Найдавнішими містами на території Черкащини були Воїнь, Родень Канів Корсунь (зараз Корсунь-Шевченківський), але Воїнь і Родень після руйнації не відновлялися. Зараз на території Черкаської області 855 населених пунктів, з яких 31 міський та 824 сільських. Кількість населених пунктів постійно змінюється.
Кількість населених пунктів в адміністративних районах області різна. Найбільше поселень у Золотоніському та Канівському районах. Вполовину менше поселень у Городищенському, Камянському, Маньківському районах.
До міських поселень Черкаської області належать 16 міст і 15 селищ міського типу. На Черкащині 6 міст мають статус обласного підпорядкування: Черкаси, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань.
За кількістю населення міста області поділяються на групи: дуже великі - 1 (Черкаси), середні - 2 (Умань, Сміла), малі - 13 (Городище, Жашків, Звенигородка, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Камянка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Христинівка, Чигирин, Шпола).
Міста Черкащини за функціональною типологією належать до: багатофункціональних (Черкаси), з переважанням промислових функцій (Умань, Ватутіне), з переважанням промислових і транспортних функцій (Сміла), з великим значенням транспортних функцій (Христинівка), організаційно-господарські й культурно-побутові центри місцевого значення, центри агропромислових комплексів (Городище, Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Камянка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Чигирин, Шпола). Канів і Корсунь-Шевченківський є містами важливого історико-архітектурного значення.
Серед 824 сільських поселень Черкаської області переважають села, хоча характерний і хуторський тип розселення.
Сільське та міське населення. Раніше більша кількість населення Черкащини проживала у селах. Міграційні потоки спрямовані із сіл у міста змінили це співвідношення. З 1986 р. кількість городян переважає, але останніми роками співвідношення залишається стабільним. Зараз міське населення Черкаської області становить 54%.
Густота населення. Велика кількість населених пунктів на Черкащині обумовлює загалом рівномірне розселення людей по території області. Середня густота населення Черкаської області становить близько 66 осіб/км2, що нижче такого показника по Україні. Найбільшою середньою густотою вирізняються Черкаський, Смілянський, Уманський райони. Найменша густота населення в Чигиринському, Чорнобаївському, Драбівському районах.
2.3 Природні передумови
Мінеральні ресурси. Мінерально-сировинна база Черкащини (таб. 3) представлена різними корисними копалинами. У Черкаській області налічується понад 170 родовищ корисних копалин місцевого та загальнодержавного значення. В основному розробляються родовища бентонітової глини, каоліну, граніту та будівельного піску. Із 102 карєрів і розробок діючих лише 49. Значно знизився видобуток цегельно-черепичної сировини (глина, суглинок). Зовсім припинився видобуток бурого вугілля на шахтах «Козацька» та «Богачівська». В цілому ж корисні копалини області, незважаючи на її центральне положення, вивчені та використовуються ще недостатньо.
Мінерально-сировинна база Черкаської області Таб. 3
Види корисних копалин Загальна кількість родовищ Кількість родовищ, що розробляються Видобуто сировини в 2010 р. Балансові запаси
Каолін Цементна сировина Глина бентонітова Глина вогнетривка Буре вугілля Пісок будівельний Каміння облицювальний граніт лабрадорит габро Каміння будівельне граніт лабрадорит Цегельно-черепична сировина глина мергель суглинок суглинок, глина Торф 2 1 1 1 10 14 5 32 99 4 2 0 1 0 0 4 3 19 18 2 390 тис. т 0 тис. т 140 тис. т 0 тис. т 0 тис. т 80 тис. м3 26 тис. м3 0 тис. м3 0 тис. м3 875 тис. м3 0 тис. м3 7 тис. м3 0 тис. м3 261 тис. м3 10 тис. м3 78 тис. т 20758 тис. т 2114 тис. т 52196 тис. т 45521 тис. т 84168 тис. т 89393 тис. м3 13175 тис. м3 883 тис. м3 1488 тис. м3 105661 тис. м3 1296 тис. м3 5544 тис. м3 1106 тис. м3 80251 тис. м3 12304 тис. м3
Водні ресурси. Води Черкаської області використовуються: • у побутових цілях (питна вода, прання, миття тощо);
• для промислових потреб (промивання, охолодження, промислова сировина);
• для сільськогосподарських потреб (зрошування, питна вода для тварин);
• при виробництві гідроелектроенергії;
• як транспортні магістралі (перевезення пасажирів і вантажів річками);
• як рідина з лікувальними властивостями (мінеральні води);
• для рекреаційних цілей (купання, спорт, туризм).
В цілому Черкаська область забезпечена водними ресурсами.
Земельні ресурси. Рівнинний, злегка погорбований рельєф області зручний для прокладання шляхів сполучення, для будівництва різних інженерних споруд, для розміщення населених пунктів і ведення сільського господарства. Більшу частину території Черкащини складають сільськогосподарські угіддя (таб. 4).
Земельний фонд Черкаської області Таб. 4
Основні види земельних ресурсів Площа, тис. га Частка від загальної площі області, %
Сільськогосподарські угіддя Ліси Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без або з незначним рослинним покривом Інші землі Загальна площа суходолу Площа акваторії 1456,4 341 78,8 27,4 14,2 36,8 1954,6 137,1 2091,7 69,6 16,3 3,8 1,3 0,7 1,8 93,5 6,5 100
Черкаська область добре забезпечена ґрунтовими ресурсами. В сільськогосподарському виробництві знаходиться близько 750 тис. га особливо цінних орних земель, тобто 56% ріллі розташовано на чорноземних і лучних ґрунтах. Родючість черкаських земель за якісними показниками займає перше місце в Україні.
Рослинні та тваринні ресурси. Площа лісового фонду Черкаської області складає понад 340 тис. га, лісистість становить 14% (при середній по Україні 16%). Загальний стан лісів не відповідає еколого-економічним вимогам. Цінними ресурсами є лікарські рослини. Серед травяних видів на Черкащині заготовляють: грицики, деревій, звіробій, кропиву, конвалію, кульбабу, липу, материнку, мати-й-мачуху, омелу, пижму, полин, подорожник, пустирник, спориш, фіалку триколірну, хвощ польовий, цмин пісковий, череду, чебрець, чистотіл, ромашку тощо.
Площа мисливських угідь Черкаської області складає понад 1,7 млн. га. У лісах області зустрічаються лось, кабан, олень плямистий, козуля, а з хижих - борсук, лисиця, куниця. Кількість основних видів диких тварин за останні роки значно змінилась. До рибогосподарського фонду області віднесено понад 100 тис. га площі Кременчуцького водосховища, понад 20 тис. га площі штучних водойм на малих та середніх річках і більше 2 тис. км малих річок, що використовуються державними підприємствами та для любительського рибальства. Основними видами риб є: лящ, судак, сазан, щука, товстолоб, сом, плотва, синець, плоскирка, карась, вязь, чехоня, окунь, тюлька, верховод тощо.
2.4 Рівень розвитку продуктивних сил Черкаської області
Розвиток продуктивних сил області значною мірою залежить від удосконалення територіальної організації виробництва та формування ефективної територіальної структури виробничої діяльності, які мають відповідати природним, соціальним та економічним умовам території та визначатися особливостями суспільного і територіального поділу праці.
Територіальна структура економіки області складається з різних типів територіальних господарських елементів як частин обласної господарської системи - виробничих промислових вузлів, агропромислових комплексів та інших територіально-господарських елементів.
Територіальну структуру всього господарського комплексу і структуру виробництва визначають галузі спеціалізації, а саме: харчова, хімічна промисловість, машинобудування й металообробка, лісова та деревообробна промисловість. Їх розвиток обумовлений наявним природно-ресурсним і трудовим потенціалом, виробничою та соціальною інфраструктурою, які формувалися протягом тривалого часу.
Черкаський промисловий вузол спеціалізується на хімічній і нафтохімічній промисловості, приладобудуванні, машинобудуванні для тваринництва й кормовиробництва, виробництві швейних та електронних машин, легкій і харчовій промисловості.
Звенигородсько-Ватутінський промисловий вузол характеризується спеціалізацією на виробництві вогнетривів, бентонітових глин для чорної металургії, паливній і харчовій промисловості.
Галузями спеціалізації Смілянського, Камянського і Уманського багатогалузевих промислових центрів є машинобудування і металообробка.
Система розселення області характеризується наявністю значної кількості міст (16), селищ міського типу (15) і сільських населених пунктів (826). Найбільші міста області - Черкаси (309 тис.), Умань (90 тис.) та Сміла (77 тис. осіб). На розвиток системи розселення області значний вплив має тенденція до зменшення кількості наявного населення, що зберігається протягом останнього десятиріччя.
3.Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області
3.1 Загальна характеристика господарського комплексу
Питома вага Черкащини у валовій доданій вартості України становить 2,5%. За структурою господарства Черкаська область індустріально-аграрна. Частка продукції промисловості від загального виробництва області складає понад 25%, сільського господарства - понад 23%, будівництва - 4%. Спеціалізацію Черкаської області у поділі праці визначають виробництво цукру, молочних та овочевих консервів, машин для харчової і легкої промисловості, хімічних волокон, мінеральних добрив, шовкових тканин, а також зерна, мяса і молока.
За роки незалежності України економіка в області набуває ринкових ознак, активізується робота реформування господарства: відбуваються певні структурні зміни у промисловості, діють товарні біржі, інвестиційні страхові компанії, спільні і малі підприємства, кооперативи, комерційні банки, колгоспи реорганізуються у сільськогосподарські колективні підприємства, агрофірми, зявляються селянські спілки, фермерські господарства, створюються спільні акціонерні товариства тощо.
3.2 Характеристика промисловості
За обсягами промислового виробництва Черкаська область займає 13 місце в Україні (близько 2%). В області понад 300 промислових підприємств, серед яких найбільша питома вага виробництв харчової та хімічної галузей (Таб.6). Розвинуті машинобудування та металообробка, електроенергетика, легка промисловість (Рис. 2).
Мал. 2. Структура промислового виробництва Черкаської області
На чотирьох хімічних підприємствах області виробляють аміак синтетичний, мінеральні добрива, синтетичні смоли, хімічні нитки та волокна. В галузі задіяно близько 2% працездатного населення області. В Черкасах знаходяться два найбільші хімічні підприємства України: ВАТ з іноземними інвестиціями «Азот» (виробляє 1/5 мінеральних добрив України) та ВАТ «Черкаське хімволокно» (виробляє 1/2 хімічних ниток України). Основу розвинутого машинобудування та металообробки складають 70 підприємств, які освоїли випуск такої продукції: технологічне обладнання для галузей агропромислового комплексу; машини і обладнання для тваринництва та виробництва комбікормів, верстати, технологічне обладнання для легкої промисловості, хімічне обладнання, медтехніка, обчислювальна техніка, оптичні прилади, телеграфна апаратура, деревообробні верстати, автобуси, парові котли, побутова техніка тощо. Паливна промисловість майже не розвинута в Черкаській області, тим більше, що останнім часом припинили роботу підприємства вугільної промисловості. Ведеться торфорозробка. В структурі палива, яке використовується в області, 2/3 припадає на природний газ, близько 7% - на дизельне паливо, понад 7% - на топковий мазут, близько 6% - на камяне вугілля. Електроенергетика представлена Черкаською ТЕЦ, Канівською і двома невеликими (Стеблівська та Корсунь-Шевченківська) ГЕС, а також ВАТ «Черкасиобленерго». В області виробляється до 0,8% від загальнодержавного виробництва електроенергії. Обласні підприємства деревообробної галузі займаються виробництвом меблів, обробкою деревини, лісозаготовками. Криза у галузі викликана застарілими виробничими технологіями. Промисловість будівельних матеріалів виробляє деревостружкові плити, клеєну фанеру, стінові матеріали, пиломатеріали, залізобетонні конструкції, гранітні плити.
Динаміка виробництва основних продуктів харчування в області
Таб. 5
Види продукції 2008 2009 2010 2010, % до
2009 2008
Цукор-пісок, тис.тонн 567 360 100,2 17,7 27,8
Олія, тис.тонн 4,9 10,1 7,4 151 73,3
Консерви, млн.ум. Банок 323 102 67,1 20,8 65,8
Мясо, включаючи продукти І категорії, тис. тонн 136 51 26,7 19,6 52,3
Ковбасні вироби, тис. тонн 19,5 11,7 11,6 59,5 99,1
Продукція з незбираного молока, тис. тонн 159 46 32,7 20,6 71,1
Сири жирні, тис тонн 9,2 4,4 6,2 67,4 140,9
Тваринне масло, тис. тонн 20 14,3 11,2 56 78,3
Борошно, тис. тонн 240 180 111 46,2 61,6
Кондитерські вироби, тис. тонн 17,1 3,8 12,9 75,4 339,5
У харчовій промисловості, що є однією з найважливіших у господарстві Черкаської області, працює понад 120 підприємств, на яких зайнято більше 4% працездатного населення. Галузь виробляє в основому на місцевій сировині широкий спектр продуктів харчування (Таб.5) - натуральні і консервовані мясні, рибні, молочні продукти, цукор, крупи, спирт і лікеро-горілчані вироби, пиво і безалкогольні напої, мінеральну воду, борошняні і кондитерські вироби, плодоовочеві консерви (Мал. 3)
Мал. 3. Галузева структура харчової промисловості
На 31 підприємстві легкої промисловості області виробляють шовкові тканини, трикотажні, швейні, шкіргалантерейні вироби, взуття та іншу продукцію. Підприємства галузі останнім часом працюють не на повну потужність, головною причиною чого є відсутність сучасних технологій у виробництві.
Чотири підприємства медичної промисловості області повністю або частково займаються виробництвом медичних препаратів, випускаючи майже 80 найменувань. Застосовуються вони в основному для лікування серцево-судинних захворювань, як протиастматичні, гістамінні, знеболюючі та жарознижуючі медпрепарати. Поліграфічна промисловість області представлена підприємствами у Драбові, Золотоноші, Смілі, Умані та інших населених пунктах. За рівнем оснащеності і обсягами виробництва українсько-німецьке закрите акціонерне товариство «Графія Україна» одне з провідних поліграфічних підприємств України і здійснює на власному обладнанні повний комплекс робіт по виконанню замовлень.
Територіальна структура промисловості. Черкаська область (разом із Кіровоградською) належить до Центрального економічного району, в територіальній структурі якого виділяються Черкаський, Смілянський, Звенигородсько-Ватутінський, Уманський промислові вузли та 16 промислових центрів: Ватутіне, Городище, Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Камянка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Сміла, Тальне, Умань, Христинівка, Чигирин, Шпола, Черкаси.
Динаміка виробництва основних видів промислової продукції в області Таблиця 6
Мінеральні добрива, тис. тонн 971,2 482 461,1 47,5 95,7
Хімічні волокна і нитки, тис. тонн 17023 14581 15710 92,3 107,7
Виплавка сталі, тис. тонн 0,5 0 0,1 20
Металорізальні верстати, штук 275 63
Бавовняні тканини, млн. м2 3,9 0,6 1,3 33,3 216,7
Шовкові тканини, млн. м2 98,5 10,2 1,4 1,4 13,7
Пральні машини, тис. штук 2 4,7
Верхній трикотаж, тис. штук 2128 351 583 27,4 166,1
Взуття, тис. пар 819 48 34 4,1 70,8
Ядром Черкаського промислового вузла є промисловий центр Черкаси; промислові пункти Руська Поляна, Ірдинь, Худяки входять також до його складу. Населення - понад 300 тис. осіб. Основні галузі промисловості: хімічна, машинобудування, легка, харчова, будівельних матеріалів. До складу Смілянського промислового вузла входять Смілянський промисловий центр, Балакліївський, Ташлицький, Сунківський промислові пункти. Населення - 79 тис. осіб. Провідні галузі промисловості: машинобудування та металообробка, харчова, будівельних матеріалів, легка, деревообробна. Звенигородсько-Ватутінський промисловий вузол складається із промислових центрів Ватутіне та Звенигородка. Населення - 40 тис. осіб. Розвинуті промисловість будівельних матеріалів, харчова галузь. Уманський та Христинівський промислові центри є ядром Уманського промислового вузла: промислові пункти Ладижанка та Верхнячка також входять до його складу. Населення - 136 тис. осіб. Розміщені підприємства машинобудівної і металообробної, харчової, легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів.
3.3 Характеристика сільського господарства
Черкаська область відіграє важливу роль у системі господарства України як регіон із високорозвинутим агропромисловим комплексом. Основу АПК області становить сільське господарство, спеціалізацією якого є зерново-буряковий комплекс із розвинутим тваринництвом (Мал. 4).
Мал.4. Спеціалізація сільського господарства
На Черкащині нараховується близько 1800 сільськогосподарських підприємств, серед яких переважають фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, приватно-орендні підприємства. Розвиток агропромислового комплексу Черкаської області обумовлений наявністю сприятливих агрокліматичних (переважно рівнинний рельєф, достатня кількість вологи і тепла, чорноземні ґрунти) та водних ресурсів, рівнем господарського освоєння території, потреб населення в продуктах харчування, забезпечення трудовими ресурсами, розвитку ринкової інфраструктури області, впровадженням ринкових механізмів господарювання, науково-технічного прогресу. Черкаська область розташована в центральній частині України і має високопродуктивні земельні ресурси (90% земель оцінюються 70-96 балами за 100 - бальною шкалою). Агропромисловий комплекс області охоплює сировинну, переробну та обслуговуючу ланки. Період економічного спаду в країні позначився і на АПК Черкаської області. Аналіз динаміки виробництва сільськогосподарської продукції за останні 10 років свідчить про значне його скорочення - майже в 2 рази. Збитковою стала абсолютна більшість видів сільськогосподарської продукції суспільного сектора.
Територія Черкащини в господарському відношенні характеризується високим ступенем освоєння. Із загальної площі області 74,5% припадає на сільськогосподарські угіддя (1456,4 тис. га.), в структурі яких 87,9% складає рілля (1279,9 тис. га.). Якщо загалом в Україні у 2010 р. забезпеченість однієї людини сільськогосподарськими угіддями становила 0,85 га, а ріллею - 0,66, то в області - відповідно 1,02 і 0,89 гектарів.
До негативних явищ слід віднести зменшення площі сільськогосподарських угідь, що повязане з переведенням ріллі в кормові або непродуктивні угіддя, зменшення питомої ваги гумусу в ґрунтах та робіт з рекультивації земель.
В АПК виділяються спеціалізовані рослинницько-промислові комплекси, найтипомішими з яких є: бурякоцукровий, плодоовоче-консервній, олійно-жировий, конопле-, мясо- і молокопромисловий.
Основу зернопромислового комплексу складає зернове господарство. Головними зерновими культурами є озима пшениця, кукурудза, ячмінь, зернобобові, гречка, просо.
Серед технічних культур переважають цукрові буряки, вирощують також соняшник, ефіроолійні культури; серед кормових - кукурудза на силос, кормові буряки, багаторічні трави (люцерна). Традиційними галузями для Черкащини є садівництво (яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, черешні), овочівництво, зокрема тепличне в Черкасах та Умані. Серед галузей тваринництва важливе місце займає скотарство молочно-мясного напряму, а також свинарство, вівчарство, птахівництво.
Багато господарств спеціалізуються на кролівництві, шовківництві, бджільництві та рибництві. Овочівництво поширене повсюдно і у 2010 році отримано 344,2 тис. т. овочів.
Черкащина характеризується досить високою урожайністю (Таб.7) більшості сільськогосподарських культур, які вирощуються на її території. Так, урожайність зернових культур - пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, вівсу, проса - перевищує загальнодержавні показники, зокрема, жита та соняшнику - найвища в Україні (21,1 та 12,7 ц/га. відповідно).
Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області
Таб. 7
Види продукції 2008 2009 2010 2010 в % до
2009 2008
Зерно,тис тонн 2375 1674 1594,1 67,1 95,2
Цукрові буряки, тис. тон 4097 2634 859,7 21 32,6
Соняшники на зерно, тис. тонн 81,5 85,5 107,3 131,6 125,5
Овочі, тис. тонн 321 253 344,2 107,2 136
Мясо в забійній вазі, тис. тонн 195 96 74 37,9 77,1
Молоко, тис. тонн 1010 727 499 49,4 68,6
Яйця, млн. штук 561 284 379 67,5 133,4
Картопля, тис. тонн 735 708 940,2 127,9 132,8
Вовна, тонн 379 112 13 3,4 11,6
Скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції протягом тривалого періоду дозволяє зробити висновок про необхідність зміни регіональної аграрної політики в країні. Так, 17 листопада 1998 р. була прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про модель стабілізації та розвитку галузей АПК Черкаської області на 2000-2010 pp." за №1819. Дана модель репрезентує одну з перших спроб в Україні на засадах всебічного врахування дії місцевих факторів розвитку забезпечити стале зростання виробництва сільськогосподарської продукції і досягти рентабельності виробництва продукції агропромислового комплексу. Реалізація цієї моделі передбачає створення за участю базових господарств, переробних підприємств інтегрованих формувань з виробництва, переробки та реалізації продукції, створення обєктів ринкової інфраструктури та умов їх ефективного функціонування в області. Серед них: забезпечення реалізації сільськогосподарської продукції через біржовий ринок, створення на базі місцевих плодоовочевих баз оптово-продовольчих ринків та відповідного їх інфраструктурного забезпечення.
На основі результатів економічної діяльності підприємств АПК області можна виділити певні позитивні зміни, які полягають в здійсненні подальшого реформування відносин власності (на початок 2011 року в області зареєстровано 554 селянські (фермерські) господарства), створенні інтегрованих сільськогосподарських підприємств (три - по виробництву мяса та два - по виробництву, переробці, заготівлі та реалізації продукції). Зокрема, на базі Пальмирського цукрозаводу створена асоціація "Цукор", яка забезпечує багато сільськогосподарських підприємств області насінням цукрових буряків, засобами захисту рослин, дизельним мастилом, аміачною селітрою тощо. Особлива увага надавалася розвиткові рослинництва, для чого розроблені цільові та науково-технічні програми, змінена структура посівних площ у напрямі збільшення їх під високоліквідними культурами. Так, площі зернових зросли на 5% проти 2009 року, цукрових буряків - на 15%, сої - у два рази.
3.4 Транспорт та сфера послуг
У розвитку економіки регіону важливу роль відіграє транспорт. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних звязків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.
Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.
Область має розвинену транспортну систему. Транспортне об