Економічна сутність, роль та стан розгляду необоротних активів в різних джерелах. Нормативно-правове забезпечення управління необоротними активами. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів на прикладі ТОВ "Котлозавод Крігер".
Аннотация к работе
Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього обєкта активом (при зарахуванні на баланс). Тому вдосконалення управління основними засобами, що безпосередньо впливає на підвищення ефективності використання основних фондів, є сьогодні важливою проблемою практично для всіх підприємств нашої держави. Через те, що основні засоби експлуатуються тривалий час, вони поступово втрачають свою вартість за рахунок фізичного зносу, а перенесення вартості основних засобів на продукцію, що виготовляється, виконувані роботи, надавані послуги відбувається за рахунок нарахування амортизації. У процесі використання обєктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації. Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).За умов ринкових відносин важливого значення набуває питання управління необоротними активами. Нематеріальними активами слід вважати ідентифіковані грошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат , мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від сутності, контролюються фірмою, як результат минулих операцій або подій. Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи: право користуватися природними надрами та іншими ресурсами природного середовища; право на користування надрами; право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, право користування земельною ділянкою ; товарні знаки і торгові знаки; фірмова назва; право на корисні моделі ; право на промислові зразки ; право на сорт рослин; право на ноу-хау; право на бази данних; право на використання економічних та інших привілеїв. Довгострокові фінансові вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активів, а на більшості підприємств узагалі відсутні. Окремим розділом розглянуто питання управління необоротними активами.
Вывод
За умов ринкових відносин важливого значення набуває питання управління необоротними активами.
Необоротні активи підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства торгівлі.
У сучасних умовах основу необоротних активів підприємства складають основні засоби і нематеріальні активи. Нематеріальними активами слід вважати ідентифіковані грошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат , мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від сутності, контролюються фірмою, як результат минулих операцій або подій.
Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи: право користуватися природними надрами та іншими ресурсами природного середовища; право на користування надрами; право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, право користування земельною ділянкою ; товарні знаки і торгові знаки; фірмова назва; право на корисні моделі ; право на промислові зразки ; право на сорт рослин; право на ноу-хау; право на бази данних; право на використання економічних та інших привілеїв.
Довгострокові фінансові вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активів, а на більшості підприємств узагалі відсутні. Найбільш істотні питання управління цими активами потребують окремого викладення при розгляді фінансових інвестицій. Управління основними засобами, як правило, розглядається в межах складання кошторисів капітальних вкладень та їх окупності.
В роботі надано характеристику необоротних активів, їх класифікацію та зміст,методи нарахування амортизації, шляхи підвищення ефективності їх використання. Окремим розділом розглянуто питання управління необоротними активами.
Так, політика управління необоротними активами підприємства передбачає: 1. Забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів у процесі їхнього використання.
2. Визначення розміру потреби в прирості необоротних активів.
3. Визначення форм задоволення потреби в прирості окремих видів необоротних активів.
4. Забезпечення підвищення ефективності використання необоротних активів.
5. Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів.
У процесі управління необоротними активами одним з найбільш складних завдань є вибір варіанта придбання або оренди окремих їхніх видів.
Розглядаючи питання управління фінансуванням необоротних активів, насамперед необхідно визначити склад і структуру джерел фінансування необоротних активів, розглянути кілька можливих варіантів фінансування необоротних активів і підібрати найприйнятніший для даного підприємства. В нашому випадку питання управління необоротними активами розглядалося на прикладі ТОВ « Котлозавод» Крігер»
Слід мати на увазі, що загальна сума операційних необоротних активів у наступному періоді залежить від наявності необоротних активів на початок звітного періоду, в т.ч. вартості операційних необоротних активів, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі приросту обсягу реалізації продукції у періоді, що планується.
Результати проведеної роботи свідчать, що ВАТ “Ластівка” має потужний промисловий потенціал і за умови вкладення інвестицій, підприємство не тільки збільшить обсяги виробництва, а й матиме можливість розрахуватись з кредиторами, збільшити фонд оплати праці, підвищити попит та конкурентоспроможність продукції, що випускається.
За проведеними розрахунками, на підприємстві має місце зростання суми необоротних активів, проте не всі показники майнового стану та ділової активності підприємства відповідають нормативним вимогам, установленим “Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”. Аналіз наявності та руху основних засобів показав, що показник забезпеченості основними засобами підприємства має тенденцію до зростання.
На нашу думку, розглянутий аналіз складу, динаміки та стану необоротних активів та запропонований спосіб амортизації дадуть можливість забезпечити умови своєчасного відновлення і підвищення ефективності використання необоротних активів, а також допоможуть уникнути фінансових труднощів в діяльності підприємства