Основні параметри розмірних ланцюгів, якими є сукупність розмірів, які створюють замкнутий контур і безпосередньо беруть участь у вирішенні поставленого завдання. Особливості рішення плоских розмірних ланцюгів та аналіз методу повної взаємозамінності.
Аннотация к работе
Точність при конструюванні, виготовленні, експлуатації і ремонті машин та їх складених частин досягається за рахунок використання теорії розмірних ланцюгів, її основних закономірностей, положень і розрахунків. При цьому уточнюється звязок між розмірами деталей машин та їх складових частин; визначаються норми точності і технічні умови на складальні одиниці і машину в цілому, встановлюється послідовність операцій обробки і величини припуску на обробку, визначаються спрацьовані ланки (деталі) розмірних ланцюгів і вибираються способи їх відновлення; назначаються технічні і вимірювальні бази поверхонь деталей; встановлюється послідовність складання складальних одиниць і машин в цілому. Тому, щоб забезпечити нормальну роботу механізмів, під час ремонту машин і обладнання, насамперед, необхідно відновлювати точність розмірних ланцюгів. Розміри, що створюють розмірний ланцюг, називають ланками розмірних ланцюгів. Розміри А1 А2, Б1, Б2 і т.д., що утворюють розмірний ланцюг, називають складовими розмірами або ланками.Із вираження (1.1) слідує, що номінальний розмір замикальної ланки дорівнює різниці суми номінальних розмірів збільшувальних і зменшувальних ланок. Допуск замикальної ланки дорівнює: (14) тобто допуск замикальної ланки дорівнює сумі абсолютних значень допусків складових ланок. Визначають середній квалітет розмірного ланцюга за середнім числом одиниць допуску. сума одиниць допусків складових ланок, допуски яких визначаються (табл 1.1). Граничні відхилення визначають також за технологічними правилами: для розмірів охоплювальних поверхонь (діаметр отвору, ширина паза та інші) відхилення назначають, як для основного отвору Н (= 0); для розмірів охоплюваних поверхонь (діаметр вала, товщина виступу та інші) відхилення назначають як для основного вала h (= 0).При цьому методі необхідна точність замикальної ланки досягається введенням в ланцюг компенсуючої ланки К чи регулюючого пристрою для того, щоб зміною розміру К (без знімання шару металу) чи його положення одержати замикальний розмір, який буде знаходитися у встановлених межах. Співвідношення між допусками замикальної ланки, складових і можливим зменшенням розміру компенсуючої ланки має вигляд: (2.1.) Якщо К є збільшувальним, то при найбільших значеннях збільшувальних ланок треба поставити компенсатор найменшої величини. Виходячи із цього, формули для визначення номінальних і граничних розмірів К мають вигляд: для К збільшувальної ланки Формула для визначення відхилень К має вигляд для К - збільшувальної ланки1.1, ланцюг В) розбіжність ділильних конусів колеса і шестерні нормується величиною граничного осьового зміщення зубчатого вінця (ГОСТ 1758-86): fдм= ± ±0,048 мм (Rm=70 мм, ?2= 52?, m = 3,5 мм, степінь точності 10-9-8 ГОСТ 1758-86) для конічної передачі. Номінальний розмір замикальної ланки дорівнює : В? = В1 - (В2 В3Б8 В4) = 85 - (18 15 62) = 0. Визначаємо середню точність розмірного ланцюга за формулою (1.6): Отже, при допуску ТВ? = 96 мкм вирішити цей розмірний ланцюг методом повної взаємозамінності неможливо. Оскільки вводити в будь-який механізм зайві деталі небажано, призначаємо в ролі компенсатора ланку В2, в позначенні якого в звязку з цим індекс 2 замінимо на к. Прийнявши для розмірів ланок економічно припустимий 11 квалітет, визначаємо по ньому для усіх складових ланок, крім компенсуючого, стандартні допуски в “тіло” деталей: Одержимо: В1 = 85H11( ,22); В3Б8 = 15h11(-0,12); В4 = 62h11(-0,19).
План
Зміст
1. Розмірні ланцюги
1.1 Основні терміни та визначення
2. Рішення плоских розмірних ланцюгів
2.1 Метод повної взаємозамінності
2.2 Розрахунок розмірного ланцюга методом регулювання
2.3 Розрахунок розмірного ланцюга методом припасування
Література
1. Розмірні ланцюги
1.1 Основні терміни та визначення
Список литературы
1.ГОСТ 16319-80.Цепи размерные М.: Издательство стандартов, 1982.-29 с. Группа Г02.
2. ГОСТ 1б319-80.Цепи размерные. Расчет плоских размерньк цепей. М.: Издательство стандартов, 1982.- 29 с. ГРУППАГ02.
З.Единая система допусков и посадок СЗВ в машиностроении и приборостроении: Справочник: В 2 т. -2- изд., перераб. и доп. -М.: Машиностроение, 1989. Т. 1.-263 с., ил.
4.ГОСТ 25346-82 (СТ СЗВ 145-75). Единая система допусков и посадок. Общие положення, ряды допусков и основных отклонений. М.: Издательство стандартов, 1982.-24 с. Группа Г12.
5. ГОСТ 25347-82 (СТ СЗВ 144-75). Единая система допусков и посадок. Поля допусков и рекомендуемые посадки. М.: Издательство стандартов, 1982.-51 с. Группа Г12.
6. ДСТУ 2500-94. Основні норми взаємозамінності. Єдина система допусків та посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми. Видання офіційне. К.: Держстандарт України, 1994.-51 с., іл.
7.Методические указания к курсовой работе по дисциплине «Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения» для студентов специальности №1512 «Механизация сельского хазяйства». Одесса, 1988.-23 с ил. Разработал Г. А. Иванов.
8.Допуски и посадки. Справочник. В 2-ч/В.Д. Мягков, М.А. Палей,А Б. Романов, В. А Брагинский. - 6-е изд., перераб. и доп. -Л: Машиностроение, Ленинр. отд-ние, 1983. Ч. 2. 448 с., ил.