Розробка програм охорони психічного здоров"я населення. Аналіз клінічних особливостей психічних розладів у рамках як загальної, так і пенітенціарної психіатрії. Ріст межових психічних розладів, у тому числі розладів особистості у осіб молодого віку.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ „РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ У ПРАВОПОРУШНИКІВ МОЛОДОГО ВІКУ (КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ ДЕКОМПЕНСАЦІЙ)”НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович Харківський Державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології. ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: Доктор медичних наук, професор Сухоруков Віктор Іванович, Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України, керівник відділу нейропсихокібернетики; М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології ПО. Захист дисертації відбудеться “__25__”____жовтня___ 2006 р. о _12 годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.609.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (м.В останні роки відзначається неухильний ріст межових психічних розладів, у тому числі розладів особистості у осіб молодого віку [Бачеріков А.М., 2004, Михайлов Б.В., 2004, Марута Н.О., 2004, Бабюк І.О, 2004, Кутько І.І., 2004, Сухоруков В.І., 2004, Юрєва Л.М., 2005, Підкоритов В.С., 2005, Кришталь В.В., 2005, Казакова Е.Э., 2006]. У системі виконання покарань України, що нараховує 181 установу на 1 січня 2006 року перебувало 226,9 тисяч засуджених, у тому числі в 126 виправно - трудових колоніях - 172,1 тисяч осіб; в 11 виховально-трудових колоніях - 3,5 тисяч неповнолітніх засуджених; в 32 слідчих ізоляторах - 46,7 тисяч осіб; в 12 колоніях поселення - 4,5 тисячі засуджених. У переважній більшості правопорушників молодого віку відзначаються розлади особистості, що свідчить про особливу важливість даної проблеми та необхідності проведення досліджень, спрямованих на вивчення специфіки клінічної картини розладів особистості у засуджених молодого віку, в звязку з патоморфозом сучасних клінічних проявів даної патологи [Табачніков С.І., 2003, Абрамов В.А., 2003, Скріпніков О.М., 2004, Гавенко В.Л., 2005]. Клініко - психопатологічна характеристика розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі, розробка принципів профілактики розвитку декомпенсації зазначеної патології. Вивчити клініко - психопатологічну структуру розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі.Як показали результати дослідження, різкий перехід до строгої регламентації поведінки, розрив сталих особистісних звязків, різко обмежують задоволення звичних потреб, специфіка пенітенціарних режимних заходів вимагає від засуджених корінного ламання життєвого стереотипу, що у свою чергу також є для них декомпенсуючим фактором: 66,7±5,1% чоловіків і 52,4±5,3% жінок 1 групи; 49,8±6,2% чоловіків, 43,4±6,2% жінок 2 групи. Обстежені 1 групи, у порівнянні з обстеженими 2 групи найбільш важко переносять строгу, регламентованість умов відбування покарання, постійне підпорядкування працівникам виправно - трудової колонії: 89,8±3,2% чоловіків, 91,3±3,1% жінок, у порівнянні з 65,8±5,8% чоловіків, 68,3±5,8% жінок 2 групи; постійні особисті огляди, що супроводжуються приниженням їхньої гідності та частими образами з боку наглядачів: 79,8±4,3% чоловіків і 81,3±4,1% жінок, у обстежених другої групи даний показник склав відповідно 48,3±6,1% і 44,2±6,2%; обмеження волі пересування, постійний конвой (69,4±4,9% чоловіків, 47,2±5,3% жінок), у порівнянні з увязаними 2 групи (39,8±6,1% чоловіків, 34,5±5,9% жінок), строга регламентація поведінки (59,5±5,3% чоловіків, 42,1±5,2% жінок 1 групи і 39,2±6,1% чоловіків, 27,3±5,6% жінок 2 групи); замкнута система спілкування (56,8±5,3% чоловіків і 49,2±5,3% жінок 1 групи; 29,8±5,6% чоловіків, 31,3±5,8% жінок 2 групи), важка фізична праця (46,5±5,4% чоловіків, 43,7±5,3% жінок 1 групи і 26,9±5,5% чоловіків і 27,1±5,6% жінок 2 групи), а також неможливість задоволення сексуальних потреб (51,3±5,4% чоловіків, 49,5±5,3% жінок 1 групи і 47,4±6,1% чоловіків, 46,8±6,2% жінок 2 групи). Вязні також важко переносять незадовільні соціально - гігієнічні умови виробничих майстерень і камер (33,5±5,1% чоловіків, 35,6±5,1% жінок 1 групи і 29,1±5,6% чоловіків і 30,1±5,7% жінок 2 групи). Згідно отриманим даним найбільше часто декомпенсацію психічного стану у обстежених 3 групи провокують конфлікти у родині (73,6±6,2 у обслідуваних жінок і 69,5±6,5% чоловіків), конфлікти з друзями (45,1±7,1% жінок і 37,5±6,4% чоловіків), фінансові утруднення (49,8±7,1% і 68,2±6,5% відповідно), втрата роботи (39,3±6,9% жінок і 64,4±6,7% чоловіків), конфлікти в сфері сексуальних взаємин (68,2±6,5% і 43,7±7,1% відповідно), різка зміна життєвого стереотипу (56,9±7,0% жінок і 59,2±6,9% чоловіків), тривала психічна перенапруга (12,3±4,6% жінок і 7,9±3,8 % чоловіків), відсутність постійного місця роботи (18,2±5,4% і 19,5±5,6% відповідно), важкі фізичні навантаження (9,6%±3,4 жінок і 6,2±4,1% чоловіків), несприятливі житлові умови (14,4±4,9% і 15,9±5,1% відповідно) (р<0,05)