Доведена ефективність одночасного локального та ентерального застосування ентеросорбента силларда-П в комплексному лікуванні дітей, хворих на клінічно маніфестні форми дифтерії. доведено здатність силларда-П підвищувати чут-ливість C.d. до антибіотиків.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК України інститут епідеміології та інфекційних хворобНауковий керівник: доктор медичних наук, професор МОСТЮК АГНЕТА ІВАНІВНА, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України доктор медичних наук, професор Трішкова Лія Олексіївна, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця МОЗ України Захист відбудеться "02" липня 2002 р. об 11 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д.26.614.01 при інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В.Громашевського АМН України за адресою 01015, м.Київ, вул.І хоч 1996-1997 роки стали переломними на шляху досягнення позитивної динаміки показників захворюваності на дифтерію (А.М.Сердюк, 1997), викликає занепокоєння неухильне збільшення питомої частки щеплених серед захворілих (Ж.І.Возіанова зі співавт., 1996-2000; Ю.Д.Гоц зі співавт., 1998; С.О.Крамарєв, 1998; І.А. Упродовж періоду епідемії дифтерії 90-х років на великому фактичному матеріалі переконливо доведено етіологічну причетність нетоксигенних штамів коринебак-терій до захворювання на дифтерію (І.В.Шестакова зі співавт., 1993; А.М.Печінка, 1996). Надійне функціонування першої лінії захисту на рівні слизової оболонки забезпечується імуноглобулінами місцевої дії, насамперед, секреторним імуноглобуліном А (SIGA); фагоцитарною системою захисту нейтрофілів, що першими мігрують в зону ураження при мінімальних розладах гомеостазу; колонізаційною резистентністю слизової оболонки, що забезпечується головним чином ?-стрептококами та лактобактеріями. Мета і задачі дослідження: вивчити детермінованість реалізації інфікування та формування різних щодо тяжкості клінічних форм дифтерії у дітей ступенем розладів локальних механізмів захисту, можливість їх корекції застосуванням в комплексному лікуванні ентеросорбента силларда-П. Оцінити вплив розладів колонізаційної резистентності слизової оболонки на реалізацію інфікування і наступний розвиток запальних змін в ділянці вхідних воріт інфекції при дифтерії.Комплексні епідеміологічні, клінічні, бактеріологічні, серологічні, біохімічні та імунологічні дослідження проведено у 128 дітей віком від 3-х до 14 років, хворих на дифтерію, та 43 носіїв токсигенних штамів Corynebacterium diphtheriae (C.d.). Інформативність показників розладів метаболізму, стану локального і системного гуморального імунітету, фагоцитарної системи захисту нейтрофілів та колонізаційної резистентності слизової оболонки ротоглотки щодо оцінки ступеня тяжкості хвороби вивчено шляхом зіставлення відповідних величин, визначених при легкій (27 хворих), середньотяжкій (68), тяжкій (33 хворих) формах дифтерії і у 43 бактеріоносіїв токсигенних штамів C.d. Ефективність ентеросорбції в комплексному лікуванні дифтерії вивчено у двох рівнозначних групах зіставлення (33 і 35 хворих) при середньотяжкій формі хвороби за даними динаміки проявів загальноінтоксикаційного синдрому, місцевого запального процесу, відхилень показників біохімічного та імунологічного гомеостазу. 22 (17,2%) хворих на дифтерію знаходилися в контакті з хворими на ”ангіну”, 20 (15,6%) - з хворими на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). При констатованій нами обмеженій інформативності підвищення вмісту МСМ в сироватці крові як параклінічного тесту визначення ступеня тяжкості дифтерії та неможливості використання цього показника для оцінки ефективності специфічної серотерапії виявлено підвищення вмісту МСМ в сироватці крові напередодні розвитку певних ускладнень дифтерії.У хворих на легку та середньотяжку форми дифтерії виявлено підвищення вмісту в слині IGA та SIGA, що свідчить про участь локальних механізмів захисту в імунній відповіді. Спостерігається пряма залежність між ступенем тяжкості дифтерії та концентрацією в слині імуноглобулінів місцевої дії. Розлади фагоцитарної системи захисту нейтрофілів при легкій формі дифтерії проявляється активізацією кисеньзалежних та кисеньнезалежних метаболічних процесів в нейтрофілах, що забезпечує їх поглинальну здатність. Зниження поглинальної здатності нейтрофілів при значному посиленні їх метаболічної активності віддзеркалює дисбаланс функціонування ФАН і свідчить про тяжкість клінічної форми дифтерії. У хворих на дифтерію виявлено розлади колонізаційної резистентності слизової оболонки ротоглотки: зменшення кількості ?-стрептококів та лактобактерій.