Розкриття міжпредметних зв’язків при проведенні інтегрованих уроків з хімії у 9 класі - Дипломная работа

У звязку з переходом до 12-річного терміну навчання прийнято новий освітній стандарт та розроблено на його основі відповідні програми, зокрема з природничих дисциплін. До основних завдань середньої освіти віднесено набуття школярами практично-необхідних життєвоважливих знань, а поряд із цим - розвиток творчої особистості, формування цілісного природничонаукового світогляду учнів. І тут перед педагогами і методистами постає проблема вибору засобів інтеграції, того стержня, який обєднував би матеріал власне хімії та допомагав здійснювати міжпредметні та трансдисциплінарні звязки.Тому, відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», навчально - виховний процес має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, виховання громадянина - патріота на українознавчих цінностях, які потенційно здатні відігравати роль консолідуючого фактора, створити нове соціальне, інтелектуальне, інтегральне середовище в контексті навчання та виховання - самовиховання засобами гуманітарних, природничих, математичних дисциплін [1]. Перед педагогом постають питання: які початкові основні знання про природу мають бути засвоєні дитиною, щоб з них у її свідомості утворилася цілісна система знань, щоб процес засвоєння кожного нового елементу знань був процесом розуміння, тобто включення його в цілісність, а навчальний процес був природнім способом буття дитини? Для природовідповідного розвитку свідомості учня, створення умов перетворення його дитячого мислення в цілісну свідомість особистості, школа повинна забезпечити стосовно природничонаукової освіти такі умови, а саме принципи реалізації інтеграції[5,6]: 1.Принцип доцільного співвідношення сутнісних та емпіричних, практичних знань обумовлює відведення близько четвертої частини обсягу шкільних знань про природу (знань того чи іншого предмета) під сутнісні (абстрактні) знання, на основі яких впорядковується весь зміст знань про природу (знань того чи іншого предмета). 2.Принцип ідейного наскрізного звязку елементів знань в предметах і між ними обумовлює включення у зміст кожного з них відомостей про загальні закономірності природи таким чином, щоб забезпечити скрізні внутріпредметну і міжпредметну інтеграцію знань в єдину природничонаукову картину світу ПНКС під час вивчення кожної теми, розділу. 3.Принцип структурності знань вимагає, щоб програми і підручники в кожному цілісному відрізку навчального матеріалу (темі, розділі) проектували рівні узагальнень, що враховують ієрархію законів природи, і виділяли такі шари знань: 1) явища, факти, спостереження;До такої інтеграції ми відносимо, наприклад, застосування системного підходу, постановку і розвязування проблем у природознавстві; пояснення і прогнозування в науці; застосування спостереження, експерименту, моделювання тощо. У межах діяльнісної інтеграції знань використовуються різні види роботи з учнями - дискусії, організація творчої групової роботи, складання міждисциплінарних планів, проектів тощо. Під проблемно - інтегративним підходом [11] до навчання розуміємо особливий тип взаємодії вчителя і учня, при якому вчитель організує і направляє самостійну пошукову діяльність учня на розвязання системи взаємозалежних внутрішньо-і між предметних навчальних проблем в умовах цілеспрямованого навчання його процедурам висування і докази істинності гіпотез. Головні принципи організації і функціонування процесу навчання в умовах проблемно - інтегративного підходу: - принцип міжпредметної інтеграції, що припускає систематичну і цілеспрямовану реалізацію міжпредметних звязків як основного механізму інтеграції знань і способів дій у розвязанні міжпредметних навчальних проблем; У якості основних структурних одиниць дидактико - методичного забезпечення процесу проблемно - інтегративного навчання виділяють: А) Міжпредметну проблемну ситуацію - це спровокований (створений) учителем стан інтелектуального утруднення учня, коли він знаходить, що для розвязку поставленої перед ним задачі йому недостатньо наявних предметних знань і умінь, і усвідомить необхідність їх внутрішньої і міжпредметної інтеграції.Зважаючи на вище викладене, ідеї інтеграції змісту природничих знань з кожним роком займають все більш чинне місце в освітньому просторі як України, так і зарубіжних країнах [9, 12, 13, 14, 15]. Можна назвати у звязку з цим такі освітні проекти як «Людина і природа» (Великобританія), «Закономірності навколишнього світу» та «Діалектика та екологія» (Росія) тощо. Бо дуже важливим з дидактичної та методологічної точки зору є вибір ефективних засобів інтеграції, тобто стрижневих ідей, які проходять наскрізною лінією через увесь матеріал предмета (а ще краще - усіх природничих предметів), обєднують його, і на які у подальшому будуть «нанизуватись» конкретні знання. Досить цікавими видаються також проекти, що базуються на використанні еволюційно-сенергетичної парадигми [17], а також підхід, в якому засобом інтеграції виступає ідея транс дисциплінарних звязків, що створюються при використан

ЗМІСТ

Вступ

1. Літературний огляд

1.1 Інтеграція природничонаукових знань як нагальна потреба сучасної освіти ……………………………………………………………….….………….7

1.2 Методичні аспекти інтеграції знань …………………………………..…..15

1.3 Засоби інтеграції природничих знань ………………………………..…...24

2. Основні результати дослідження

2.1 Відображення міжпредметних звязків у програмах з хімії (порівняльний аналіз) ………………………………………………..………………………….26

2.2 Поурочне планування з теми «Хімічні реакції»………………..………..43

2.3 Методичні розробки уроків

2.3.1 Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну ……………………………………………..……46

2.3.2 Тепловий ефект реакції …………………………………………..………52

2.3.3 Узагальнення знань про хімічні реакції………………………….……..55

2.3.4 Нітратні та фосфатні добрива ………………………………………..….64

2.3.5 Хімія. Суспільство. Природа ………………………………………….…69

2.4 Завдання та вправи для самоперевірки та контролю знань учнів

2.4.1 Класифікація хімічних реакцій ………………………………………….78

2.4.2 Окисно-відновні реакції, їхнє значення ………………………………..81

2.4.3 Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння ………………………………………………………....83

2.4.4 Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників …………………………………………………………………………84

2.4.5 Експериментальні досліди ………………………………………….……85

3. Висновки ……………………………………………………………………...90

Охорона праці …………………………………………………………….……. 89

Перелік посилань ……………………………………………………………….96