Проблеми вітчизняного виробництва рослинних жирів. Країни-імпортери української соняшникової олії. Вимоги до сировини та технологічного процесу виробництва рослинних жирів, їх асортиментна ідентифікація. Методи фальсифікації якості рослинних олій.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України РОСЛИННІ ЖИРИ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИРОБНИКІВ, СПОЖИВАЧІВ І ТОРГІВЛІ для студентів, які навчаються за спеціальністюНайчастіше гідрогенізації піддають жири риби або морських ссавців та деякі рослинні олії (бавовняну, кунжутну, арахісову, олію зі свиріпи, соєву, кукурудзяну та ін.). Сьогодні взаємозвязок українського і світового ринків олійних культур і рослинних жирів є тісним, що повязано з входженням України до числа світових лідерів з виробництва соняшнику, олії та шроту. За нормою середньої потреби дорослої людини в жирах 90 г на добу рекомендовано споживати олії - 25-30 г, вершкового масла - 20-25 г, маргарину й кулінарних жирів - 40-50 г. У світовій практиці існує два способи виробництва олії: механічний, або пресовий, і спосіб розчинення олії в летких органічних розчинниках, або екстракції. За торговою класифікацією на товарних біржах розрізняють низькоерукову ріпакову або свиріпову олії та низькоерукову ріпакову або свиріпову олії (які одержують з насіння спеціально виведених ліній ріпаку або свиріпи з малим вмістом ерукової кислоти в насінні), наприклад, каналова олія, або олія з європейського ріпаку, або “подвійне зеро”.