Виділення раритетної компоненти рослинного світу та побудова природно-заповідної мережі східної частини Малого Полісся. Вивчення закономірностей розміщення рослинного покриву, створення картосхеми. Оцінка созологічної значущості заповідної мережі.
Аннотация к работе
Національної академії наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник - доктор біологічних наук, професор Андрієнко-Малюк Тетяна Леонідівна, Інститут ботаніки ім. Холодного НАНУ, завідуюча міжвідомчою комплексною лабораторією наукових основ заповідної справи НАН України та Мінекоресурсів України. Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор Григора Іван Михайлович, Національний аграрний університет, професор кафедри ботаніки; Захист відбудеться "6"жовтня 2003р. о 14 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 211.01 в Інституті ботаніки ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту ботаніки ім.Одним з таких багатих щодо біорізноманіття та маловивчених регіонів України є східна частина Малого Полісся, рослинність якої ми досліджували. Метою роботи було дослідження рослинного покриву на території східної частини Малого Полісся, виділення раритетної компоненти рослинного світу та побудова репрезентативної природно-заповідної мережі регіону. До конкретних завдань роботи входило: вивчення загальних закономірностей розміщення рослинного покриву регіону, встановлення синтаксономічного складу рослинності, в тому числі рідкісних рослинних угруповань, побудова картосхеми рослинності східної частини Малого Полісся, оцінка созологічної значущості природно-заповідної мережі регіону, розробка схеми екологічної мережі Малого Полісся, використання отриманих даних для екологічної освіти шкільної молоді. До державного управління екології та охорони природних ресурсів у Хмельницькій області передані списки рідкісних рослинних угруповань та доповнення до списку рідкісних видів, що потребують охорони на території області, матеріали обґрунтування створення національного парку "Озеро Святе", заказників "Дорогоща", "Праліс", заповідних урочищ "Вільшина", "Півнева гора", розширення території РЛП "Мальованка". Матеріали про місцезнаходження рідкісних видів рослин та рідкісних рослинних угруповань будуть використовуватись при веденні "Червоної книги України" та "Зеленої книги України".Острога в районі річки Збитнянки) розділяє його на дві частини - західну та східну. Остання включає північні райони Хмельниччини (Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Полонський та м. Оскільки границі території східної частини Малого Полісся в системі геоботанічного районування багато разів змінювалась, ми при дослідженні рослинного покриву взяли за основу її фізико-географічні межі. Ми досліджували територію (143 тис. га), що знаходиться між меридіанами на заході - 26021" східної довготи (с.Кунев), на сході - 270 32" східної довготи (м. В системі фізико-географічного районування (Маринич, Шищенко, 1993) ця територія, належить до двох областей Поліської мішанолісової провінції - Малого Полісся (Смизько-Славутський район) та Житомирського Полісся (Баранівсько-Високопічський район).До проведення наших досліджень рослинність східної частини Малого Полісся була вивчена лише фрагментарно (Барбарич, 1937,1953, 1966; Брадіс, 1957; Шеляг-Сосонко, Кузьмичов, 1967).Вони включають 520 геоботанічних описів, 610 гербарних зразків вищих судинних і спорових рослин, 8 карт і картосхем різного масштабу, 10-кілометровий еколого-ценотичний профіль "Мальованка". Для розробки карти рослинності та картосхем поширення рідкісних видів флори досліджуваної території використовувались компютерні програми Photoshop, Corel DRAW 9, Microsoft Paint, для здійснення флористичної класифікації рослинності - TWINSPAN (Hill, 1979).В східній частині Малого Полісся переважає лісова рослинність (56,9% від загальної площі регіону), луками зайнято 12,4% території, болотами (в тому числі осушеними) - 3%, водною та прибережно-водною рослинністю - 1%, синантропною - 26,7%. В лісах найчастіше трапляються ценози Querceto-Pinetum myrtilloso-hylocomiosum, Q.-P. myrtillosum, Pinetum myrtilloso-hylocomiosum, P. myrtillosum. З заходу на схід зменшуються площі соснових та дубово-соснових лісів і зростають площі сосново-дубових, грабово-дубових та дубових. В Ізяславському держлісгоспі площі соснових та дубово-соснових лісів складають 59,2%, а сосново-дубових, грабово-дубових та дубових - 22,2% від вкритої лісом площі (такий високий відсоток дубових та дубово-грабових лісів пояснюється значною кількістю лесових островів в районі Плужного), в Славутському - відповідно 58,9% і 18,6%, в Шепетівському - 41,5% і 28,24%. За флористичною класифікацією лісова рослинність східної частини Малого Полісся належить до 4 класів, 5 порядків, 6 союзів, 9 асоціацій: Клас Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg.За созологічним статусом серед них виділені три групи: 1) види, що охороняються на міжнародному рівні - Carlina cirsioides Klok, Pulsatilla latifolia Rupr.; За результатами досліджень до цього списку запропоновано ще 17 видів, серед них - Moneses uniflora (L.) Слід розглянути питання про внесення видів Salix lapponum L