Характеристика фізико-географічних факторів, які впливають на формування рослинного світу долини річки Хорол. Аналіз стану охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розробка стратегічних напрямків оптимізації рослинного покриву регіону.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім.Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Оляницька Лідія Григорівна,Національний педагогічний університет ім. Драгоманова, доцент кафедри ботаніки. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Соломаха Володимир Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри ботаніки; рослинний хорол флористичний фітоценотичний доктор біологічних наук, професор Дубина Дмитро Васильович, Інститут ботаніки ім. Захист відбудеться 4 березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.215.01 Національного ботанічного саду ім.Як відомо, рослинний покрив відіграє ключову роль у функціонуванні екосистем. Географічне положення долини річки Хорол зумовлює проникнення в долину південних (степових) елементів рослинного покриву. За останні десятиліття рослинний покрив долини зазнав значного антропогенного впливу, повязаного зі змінами гідрологічного режиму заплави під впливом гідроспоруд, із надмірним випасанням, із забрудненням води шкідливими викидами підприємств, із надмірним використанням води для побутових потреб, нерегульованою рекреацією, тощо. визначити основні напрямки і тенденції антропогенних змін рослинності; Матеріали з формування репрезентативної поліфункціональної природоохоронної мережі, а також рекомендації з раціонального використання рослинних ресурсів природних кормових угідь та списки видів вищих судинних рослин флори долини, що пропонуються до регіональної охорони, передані природоохоронним установам регіону (Державне управління екології та природних ресурсів у Полтавській області), у Департамент охорони, використання та відтворення природних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України.Хорол на фоні вивчення флори і рослинності Полтавщини в цілому: флористичний (кінець XVIII - початок ХІХ ст.): дослідження мали переважно описовий характер і мали характер накопичення флористичних даних та першими спробами опису і класифікації рослинного покриву в окремих частинах регіону; еколого-ценотичний (середина XIX ст. до 80-х рр. Для зясування динаміки рослинності використовувався, в основному, метод порівняння, який дозволив за короткий період намітити тенденції динамічних процесів і вивести сукцесійні ряди. Рослинний покрив цієї території значною мірою трансформований і представлений сукупністю штучних, різною мірою порушених та умовно корінних ценозів, рослинність яких найменше постраждала від антропічного втручання (Правобережні широколистяні ліси). У межах досліджуваного регіону виділяємо наступні стадії заростання: 1) пояс вільноплаваючих гідатофітів (види класу Lemnetea; 2) пояс прикріплено-донних рослин, повністю занурених у воду (види класу Potametea, союзів Magnopotamion, Parvopotamion); 3) пояс рослин із плаваючими на поверхні води листками (види класу Potametea, союзу Nymphaeion albae; 4) пояс земноводних рослин (види класу Phragmiti-Magnocaricetea, Phragmitetalia, Oenanthetalia aquaticae). Ми виділяємо наступні стадії пасквальної дигресії: 1) сінокісна: домінування злаків першої величини, велика видова насиченість ценозів видами бобових та різнотравя; вплив випасання відсутній або виявляється слабко; 2) сінокісно-пасовищна: розрідження вихідного травостою, вторгнення низових злаків; поява і розвиток щільнодернинних злаків і осок, поява бурянів; формується в умовах епізодичного випасання після викошування; 3) власне пасовищна: повне домінування розеткового різнотравя; посилений розвиток щільнодернинних злаків та осок; формується при значному випасанні; 4) стадія збою: майже повне зникнення типових видів, розрідження травостою; переважання видів-патієнтів; спостерігається при перевипасанні.Хорол, установлено його флористичні та созоологічні особливості, закономірності антропогенної трансформації. Переважаючими типами природної рослинності долини р.Хорол є лісова, лучна, болотна, незначні площі займають степові та псамофітні угруповання. Природна та напівприродна рослинність займає близько третини загальної площі долини. У регіоні дослідження відмічено зростання 883 видів судинних рослин. Аналіз систематичної структури флори підтвердив проміжне положення її між типовими лісостеповими та степовими флорами, що має перехідний характер між середземноморським та бореальним типами, що підтверджується спектром провідних родин.