Основні етапи вивчення російськомовної прози Гребінки. Особливості поетики російськомовних творів письменника, присвячених українській тематиці. Особливості міфологізації образу Петербурга та своєрідність утілення теми "маленької людини" в прозі Гребінки.
Аннотация к работе
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИРОТА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ГРЕБІНКИ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1830-1840-Х РОКІВРобота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України проза гребінка російськомовний поетика Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, Мацапура Валентина Іванівна, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Захист відбудеться “11” березня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м.Євген Павлович Гребінка (1812-1848) залишив помітний слід в історії не лише української, а й російської літератури. В українському літературознавстві більше уваги приділялося україномовній художній спадщині митця. У цих працях відчутні певні ідеологічні акценти в осмисленні особливостей творчості письменника, які були характерними для літературознавства радянської доби, при цьому творчість Гребінки інтерпретується як периферійне явище в російській літературі. Не можна відкидати той факт, що творчість Гребінки розвивалася в руслі тенденцій, характерних не лише для української літератури, а й, у першу чергу, для російської літератури першої половини ХІХ століття. Його твори друкувалися у відомих російських журналах, альманахах, газетах, збірниках, досить популярних у Росії того часу (“Библиотека для чтения”, “Литературная газета”, “Литературные прибавления к “Русскому инвалиду”, “Московский телеграф”, “Отечественные записки”, “Пантеон”, “Современник”, “Сын отечества”, “Утренняя заря”, “Финский вестник”, “Физиология Петербурга”).Гребінки та проблема контекстуального дослідження літератури” проаналізовано праці, присвячені творчості Гребінки, а також визначено основні тенденції, проблеми дослідження його російськомовної прози. У цій частині роботи виокремлено три основні етапи у сприйнятті російськомовної прози Гребінки в критиці та літературознавстві: перший етап - прижиттєва критика та дореволюційні праці про Гребінку (ХІХ століття); другий етап - літературознавство радянського періоду (ХХ століття); третій етап - дослідження кінця ХХ - початку ХХІ століття. Їх автори лише констатували вплив на письменника таких літераторів, як Ф.В. Кирилюк, який одним із перших спробував проаналізувати російськомовні твори Гребінки в контексті російської літератури, розглядав подібності у творах Гоголя і Гребінки не тільки як результат впливу одного автора на іншого, а як типологічні аналогії. Воно включає не лише твори інших письменників, звязок із якими підкреслюється автором (наприклад, у назвах, підзаголовках, епіграфах, цитатах, алюзіях, ремінісценціях), але й такі, які можуть сприйматися як продуктивні паралелі для аналізу прози Гребінки.У багатьох ранніх творах (“Страшный зверь”, “Двойник”, “Потапова неделя”, “Месяц и Солнце”, “Мачеха и панночка”) письменник наслідує стиль фольклорних казок, використовує символічні образи, елементи казкової обрядовості, архетипні мотиви. Проте оповідання Гребінки за своєю структурою є значно складнішими, ніж народні казки, оскільки автор доповнив їх новими епізодами, другорядними образами, ліричними відступами, надав окремим мотивам нового смислу. В історичній повісті “Нежинский полковник Золотаренко” та романі “Чайковский” Гребінка використовує традиційні прийоми романтичної поетики. Автор нерідко звертається до гротескового зображення негативних рис провінційної або петербурзької дійсності, змальовує похмурі, сумні пейзажі столичного брудного міста. З одного боку, автор прагне зображувати “типи”, а з іншого - у його російськомовній прозі зявляються виняткові, незвичайні характери (Яків Петрович, Севрюгін).