Характер російсько-німецьких відносин у європейській політиці кінця ХХ ст. Причини й передумови соціально-політичних процесів у Східній Німеччині напередодні її аншлюсу до ФРН. Процес об’єднання Німеччини і його наслідки для самої ФРН та для Росії.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРоботу виконано на кафедрі всесвітньої історії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України Донецького національного університету Кудряченко Андрій Іванович директор Інституту європейських досліджень НАН України. доктор історичних наук, професор Захист відбудеться «10» грудня 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м.З волі історії Росія й Німеччина в ХХ столітті були суперниками в трьох світових війнах (третя - «холодна війна»), що наклало важкий відбиток на їхні відносини. Обєднання Німеччини стало складовою частиною перетворення як сучасного світу, так і розвитку європейського інтеграційного процесу, воно спричинило зміну геополітичної й геостратегічної обстановки в Європі і стало істотним елементом нового етапу російсько-німецьких відносин у 90-ті роки ХХ століття. По суті, вихідні позиції внутрішнього становища обох країн не були рівними, у результаті чого виник ряд проблем у розвитку партнерства Росії й Німеччини, зокрема, проблема різновекторного спрямування інтересів, цілей і політичних уподобань (гальмування російської економіки, розширення НАТО на Схід, демографічна криза обох країн). Для досягнення поставленої мети в дисертаційному досліджені передбачається вирішити такі завдання: 1) визначити характер російсько-німецьких відносин у європейській політиці наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років ХХ століття; 2) проаналізувати, виявити причини й передумови соціально-політичних процесів у Східній Німеччині напередодні її аншлюсу до ФРН; 3) розглянути становлення радянсько-німецького політичного діалогу в передобєднавчий період у Німеччині; 4) дослідити процес обєднання Німеччини і його наслідки для самої ФРН, для Росії, а також для європейської політики й міжнародного співтовариства; 5) проаналізувати причини розпаду та змін у СРСР; 6) визначити стратегію взаємовідносин Росії й Німеччини в умовах формування єдиного європейського простору; 7) вивчити й виявити російсько-німецькі звязки в галузі торгово-економічного партнерства; 8) простежити культурні взаємозвязки Російської Федерації й Федеративної Республіки Німеччини в останньому десятилітті ХХ століття. · вперше на підставі історичного аналізу показані обєктивні причини розвитку російсько-німецьких відносин в умовах суперечливості й кардинальних геополітичних змін, всебічно досліджено характер і особливості нормативно-договірної бази співробітництва між Росією й Німеччиною, також показана значимість і проаналізовані нові довгострокові угоди, що мають серйозну правову основу для подальшого розвитку досліджуваних держав;До першої групи належать законодавчі й нормативно-правові акти Росії (СРСР) і Німеччини (НДР і ФРН), міжнародні договори, офіційні документи міжнародних організацій і документи архівів та МЗС РФ і ФРН. Тексти цих угод були отримані з Німецького Документального Архіву (Deutsch Document Archiv) і мають безпосереднє значення у вирішенні не тільки німецького питання, але й подальшого розвитку довгострокового співробітництва вже Росії й Німеччини в 1990-ті рр. Це праці, у яких аналізуються соціально-політичні кризові процеси в НДР 1989 року (В.П.Терехов,); становлення радянсько/російсько-німецького політичного діалогу в передобєднавчий період у Німеччині (І.Ф.Максимичев, В.Размєров); аналіз „східної” політики ФРН (К.С.Вяткін); публікації, присвячені безпосередньо процесу обєднання Німеччини (А.С.Бердичев); політичним і економічним аспектам цієї події (О.Лафонтен, А.А.Фурман); наслідкам обєднання Німеччини для всієї Європи, змінам у СРСР та формуванню нової системи міжнародних відносин у Східній Європі (А.І.Кудряченко, В.М.Васильчук, С.М.Власов, Г.Вальтер). Окрему третю групу німецьких і російських наукових досліджень становлять роботи, присвячені розгляду зовнішньополітичної стратегії відносин між Росією й Німеччиною в 1990-ті роки ХХ століття в умовах формування єдиного європейського простору, а також висвітленню ролі політичних лідерів Росії й Німеччини в процесі міждержавного співробітництва досліджуваного періоду. Принцип історизму має загальнонаукове значення, у рамках досліджуваної тематики він дозволяє в хронологічній послідовності висвітлювати основні етапи становлення російсько-німецького співробітництва у 80-х - 90-х роках ХХ століття, здійснювати аналіз подій, дотичних до внутрішньополітичної ситуації в досліджуваних країнах, а також показувати взаємодію факторів, що визначили трансформацію відносин Росії й Німеччини в умовах нової інтеграційної європейської політики.