Мур як поет, прозаїк, сатирик, перекладач і найбільша фігура англо-ірландського романтизму епохи англійського. Створення повної картини рецепції Томаса й висвітленні зв"язків його творчості з російською літературою. Специфіка перекладів поетичних творів.
Аннотация к работе
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі російської та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Фрізман Леонід Генріхович, завідувач кафедри російської та світової літератури Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Офіційні опоненти доктор філологічних наук, Глотов Олександр Леонідович, професор кафедри російської мови і літератури Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; Захист відбудеться “28 ”березня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наук при Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (46027, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (46027, м.Томас Мур (1779-1852) - поет, прозаїк, сатирик, полеміст, майстер мемуарного й епістолярного жанрів, музикант, співак, дотепник і чи не найбільш помітна фігура англо-ірландського романтизму епохи англійського регентства - залишив багату творчу спадщину. Його творчість увібрала й поєднала в собі образну систему прадавнього ірландського епосу і ритмічно-мелодійну палітру народної пісні, класичну простоту античних авторів і блискучі досягнення поетів-єлизаветинців, духовну напруженість бароко, витонченість рококо і публіцистичність епохи Просвітництва. Оскільки подібність явищ реально породжує умови для літературних звязків і впливів, виникла потреба вивчення єдиного процесу у двох аспектах, що дало змогу побачити в літературному напрямі, з одного боку, національно-специфічне, властиве лише певній літературі, з іншого, - спільне, притаманне літературі світовій. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи порівняльного вивчення літератури, визначені в працях Г. В дослідженні застосовано такі методи: порівняльний та історико-функціональний, що передбачають аналіз історичної зумовленості написаних поетичних творів; методи компаративістики, які враховують відмінності, невідповідність між оригіналом і перекладом, адаптацією і переробкою з використанням елементів теорії перекладу.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету та зумовлені нею завдання, обєкт і предмет дослідження, теоретико-методологічну основу дисертації, викладено погляд на наукову новизну, та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про їх апробацію і публікацію, структуру дисертаційної роботи. У першому розділі “Томас Мур і його творчість у російському літературознавстві та критиці” осмислюється стан наукового вивчення творчості поета в історичному аспекті, окреслюються проблеми, що постають перед сучасними літературознавцями. Алексеева “Русско-английские литературные связи” засвідчила важливість проблеми як для русистів, так і для англійських компаративістів, оскільки дала можливість виявити значення англійської літератури у світовому літературному процесі, визначити роль її діячів, які отримали відгук в Росії і стали духовними посередниками між двома культурами. Мура є підстави говорити про різні етапи в освоєнні російською поезією XIX ст. творів ірландського поета, коли його популярність була особливо великою, і на тлі досить вдалих перекладів виникли такі, що стали явищем в історії російської поезії й дотепер не втратили свого значення. Лише стаття “Сэр Томас Мур” у журналі “Отечественные записки” давала чітке уявлення про визначеність місця поета в ірландській літературі та своєрідність його творчості.Значною кількістю нових фактів, важливими уточненнями дисертаційне дослідження підтверджує, що з урахуванням характерної елегійності й естетичної скромності творчість Томаса Мура помітно позначилася на духовному житті російського суспільства. Письменники і поети, серед яких були величини світового рівня, переймали образи і мотиви лірики Т. Мура збігається з розквітом російського романтизму, а в суспільній сфері - з діяльністю декабристів, які цінували волелюбну спрямованість лірики ірландського поета-патріота, співця національно-визвольного руху. Мура в російській пресі збереглася й у 30-ті роки, хоча кількість перекладів зменшилася і все частіше ірландський поет розглядався й оцінювався як представник романтичної епохи, яка історично віддалялася. Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань свідчить про перспективність подальших більш детальних досліджень в сприйнятті творчості ірландського поета російськими читачами, письменниками та перекладачами в Росії, і можливо, й в Україні, в безпосередньому звязку з етапами літературного процесу.