Дослідження сфери церковно-державного життя післяреволюційної України у взаємозв’язку з трансформацією суспільних і національних відносин в імперії та конфліктом між принципово різними типами культур України та Росії у єдиному православному просторі.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут історії УкраїниНауковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор РЕЄНТ Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України, заступник директора, завідувач відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. Захист відбудеться "31" січня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м. На основі аналізу широкого кола архівних джерел досліджується роль Російської православної церкви в суспільно-політичному житті України в 1917-1921 рр. У дисертації розглядається сфера церковно-державного життя у взаємозвязку з трансформацією суспільних і національних відносин в імперії та конфліктом між принципово різними типами культур України та Росії у єдиному православному просторі. Обґрунтовується думка про те, що історико-канонічна інтерпретація ролі й місця Київської митрополії в концепціях створення націй сформувала в українському суспільстві дві різні ідентичності: українську і православну та російську і православну.Але дослідники віддавали перевагу розробці тематики, повязаної з особливостями державно-церковних відносин, у контексті політики держави щодо церкви або ролі православя у національній культурі. Тиск кризи національно-культурної ідентичності неминуче повинен був спонукати інтелектуальні кола в Росії й в Україні переглянути концепцію націотворення і примусити опонентів звернутися до реанімації історичних прецедентів церковної та державної незалежності або до відвертої ревізії церковної історії. Завдання: 1) виявити механізми формування і передачі церквою стереотипів політичної культури та переростання останніх у світоглядні категорії підданих; 2) подати узагальнений виклад історичного розвитку правової бази церковно-державних відносин в означений період; 3) зясувати внутрішні еволюційні процеси в ідеології РПЦ та характер якісних змін у структурі церковного управління у 1917-21 рр. крізь призму вирішення проблеми статусу Київської митрополії (православної церкви в Україні); 4) визначити роль спеціальної церковної політики урядів України у створенні помісної церви, характер їх взаємовідносин з Московським патріархом; 6) показати варіативність інтерпретації історико-канонічного та політичного становища Київської митрополії до 1686 р. у концепціях національної ідентифікації (легітимації влади), а також як прецедент українського церковного суверенітету; 7) розглянути "українське питання" у контексті міжправославних і міжнародних відносин у повоєнній Європі. Інституту історії України НАН України; науковій конференції: "Симон Петлюра та доба Директорії УНР" (Київ, серпень 1999 р.); та висвітлені в 6 статтях у провідних наукових фахових виданнях, затверджених у переліках ВАК України, загальним обсягом 6,7 др. арк.; підготовано кілька гасел для електронних енциклопедій: "Храми Києва" ("УАПЦ формації 1921 р.") та "Київ. В Україні опрацьовано відповідні фонди Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центрального державного історичного архіву України (ЦДІАУК), Державного архіву м.