Аналіз тематичної групи "назви хвороб та людських недуг" як системи, що функціонувала в словниковому складі російської мови початкового періоду формування нації. Визначення загальних й специфічних особливостей в зміні семантичної структури термінів.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської мови Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Брицин Михайло Якимович, Інститут іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П. Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Озерова Ніна Григорівна, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, завідувач відділу російської мови кандидат філологічних наук, доцент Прискока Олег Володимирович, Київський славістичний університет, директор Інституту славістики та міжнародних відносин, завідувач кафедри української мови, професор З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Дисертацію присвячено вивченню в історичному аспекті медичної лексики, що є однією з найдавніших професійних терміносистем, але залишається й до нині маловивченою на різних етапах розвитку російської мови. І цілком зрозуміло, що навіть простий опис медичних термінів потребує від мовознавців ретельного аналізу різноманітних за змістом писемних джерел, щоб поступово відтворити склад і структуру лексико-семантичних груп, що належать до медичної галузі. В окремих роботах з етнографії, історії зустрічається фрагментарний опис медичної лексики, де автори розглядали номінацію хвороб у словянських мовах і намагалися визначити етимологію окремих лексем (О.М. Найменування захворювань, що функціонували у російській мові початкового періоду формування російської нації, ще не були предметом всебічного детального й систематичного аналізу. Мета дослідження - проаналізувати тематичну групу «назви хвороб та людських недуг» як систему, що функціонувала в словниковому складі російської мови початкового періоду формування російської нації, визначити загальні й специфічні особливості в зміні семантичної структури термінів, що входять до складу аналізованої тематичної групи.У першому розділі - «До питання про термін і термінологію у сучасному російському термінознавстві» - визначено поняття термін та його специфіку, здійснено розмежування понять термінологія і номенклатура, номен і термін, розглянуто питання системної організації термінології. Прасловянське слово боль «хвороба» у памятках давньоруської писемності мало родові коливання, вживаючись у формі жіночого роду із семантикою «хвороба», а у формі чоловічого роду - «хворий». З XVIII століття лексема боль у формі жіночого роду розвиває значення «відчуття фізичного страждання», але у формі чоловічого роду це значення зустрічається рідко, тому що звичайно уживається форма жіночого роду. З XVIII століття лексема болhсть у словниках трактується як «біль, хвороба», подається з позначкою «простонародне» і приводиться в складі стійких словосполучень термінологічного характеру: падуча болесть, лиха болесть, позначаючи епілепсію. Третій розділ - «Видові назви хвороб і людських недуг» - присвячено аналізу лексем, що позначають конкретні хвороби, які у російській мові XVII - XVIII ст. становлять велику тематичну підгрупу, до якої входять терміни і терміновані словосполучення, що позначають шкірні й інфекційні захворювання, хвороби внутрішніх органів, хірургічні та нервово-психічні захворювання.Найменування хвороб і людських недуг у російській мові початкового періоду формування російської нації здебільшого являють собою тематичну групу, що чітко сформувалася, яка має складну внутрішню структуру і позначає певну систему понять. Тематична група «назви хвороб і людських недуг» складається з двох тематичних підгруп «родові назви хвороб і людських недуг» і «видові назви хвороб і людських недуг». Семантичні й функціональні особливості лексем, що складають тематичну підгрупу «видові назви хвороб і людських недуг», зумовили її членування на такі лексико-семантичні групи: «назви шкірних захворювань», «назви інфекційних хвороб», «назви хірургічних хвороб», «назви внутрішніх хвороб», «назви нервово-психічних хвороб». У тематичній підгрупі «видові назви хвороб і людських недуг» більшість термінів, які позначають захворювання, що мали зовнішні прояви і були відомі людині з давніх часів, є спільнословянськими за походженням. До складу тематичної підгрупи «видові назви хвороб і людських недуг» у розглянутий період входять іншомовні терміни, які були запозичені в російську мову з грецької (астма, гангрена), латинської (ангина, апостема, канцеръ, та ін.), французької (грипп), німецької (геморой, дизентерия, параличь, ревматизмъ) і тюркських мов (камчугъ).