Суперечність між обсягом історичного спадку Рoсії та слабкістю спадкоємця. Ціннісно-культурна деградація політичних та культурних цінностей. Етнічне розмаїття й національний ренесанс як чинники політичної дезінтеграції. Стратегія програшу для держави.
Аннотация к работе
Росія у війні з Україною: оцінки, наслідки та прогнозиНехай росіяни залишаються росіянами. Усвідомимо зрештою весь жах ситуації: ядерна зброя та неймовірні арсенали конвенційної зброї, що залишив по собі Радянський Союз, належать національно недосформованій, прискорено деградуючій, одержимій ненавистю державі, якою керують чиновники із заниженими моральними стандартами й притлумленим почуттям політичної відповідальності. Пострадянська ж Росія, перебуваючи під дією токсичних імперських випарів зі звалищ історії, намарила собі статус імперії та особливу світову велич. Загалом будь-яка держава або народ, що входили до складу імперії Романових чи Радянського Союзу, можуть проголосити себе їх наступниками й почати звинувачувати решту країн, які належали до цих державних утворень, у зраді памяті про давно минулі події та забутті колись актуальних цінностей. У сучасному світі якщо хтось і має викликати "глибоке занепокоєння”, то це країна, що говорить від імені давно померлих держав і людей; країна, для якої тіні й привиди минулого є невідємною частиною реального життя, а можливо, й важливішими від нього; країна, якій достатньо хоч трохи розбагатіти (накопичити ресурс), аби вона одразу розпочала війну за недосяжні цілі та нездійсненні мрії.