Фантазія як естетична категорія. Джерела зародження жанру, етапи його історичного розвитку. Комплексний аналіз творів Ф. Шуберта та Р. Шумана, фантазійні принципи їх драматургії та образного наповнення, специфіка музично-виразових та виконавських засобів.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ А.В. Романтична інструментальна фантазія у творчості Ф.Робота виконана на кафедрі історії зарубіжної музики Національної музичної академії України імені П.І. Черкашина-Губаренко Марина Романівна, Національна музична академія України імені П.І. Марік Валерія Борисівна, Одеська державна музична академія імені А.В. Захист відбудеться "13" квітня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 в Одеській державній музичній академії імені А.В. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А.В.Це повязано з тим, що фантазія як музичний жанр формувалась під впливом більш широкого поняття - фантазії як філософської та естетичної категорії, своєрідного типу мислення, який охоплює всі сторони людської діяльності та виявляється у різних видах мистецтва. Адже здатність людини до фантазування, яка обєднує свободу та обумовленість, і є вічним пошуком та шляхом до самовдосконалення. Його можна вважати якісною характеристикою жанру фантазії, з одного боку, і - з другого, властивістю фантазії як універсальної людської потреби у побудові власних світів. У роботі свідомо не розглядається така специфічна і особлива лінія жанру, яку можна назвати "фантазією на тему". З урахуванням звязку фантазії з іншими жанрами XIX сторіччя використовується жанрово-типологічний підхід.У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, наукову новизну, практичне значення; визначено обєкт, предмет і матеріал дослідження, сформульовано його мету і завдання; подано відомості щодо апробації результатів роботи та публікацій автора.Окресливши багатогранність смислових ракурсів фантазії, можна відзначити надзвичайно широкий спектр відтінків даного слова. Фантазія як естетична категорія характеризується творчою активністю митця, спонтанністю індивідуальних рішень, новим поглядом на існуючі поняття. Медушевського, "фантазія поступово починає усвідомлюватися як самостійна розумова сила". На противагу цьому філософи-раціоналісти протиставляють фантазії як менш досконалій сфері освоєння світу логіку розуму, розумовий процес. Фантазія у психології, філософії, естетиці, мистецтві відкриває безмежні горизонти для дослідження.Найбільш показова у цьому сенсі Фантазія G-dur, де кількість розділів досягає вісімнадцяти і відбувається двадцять чотири зміни темпу. Це світлі, лірично натхненні теми, жанровість (зокрема маршевість), принципи пісенного мелодизму, до певної міри розвинені у фортепіанній та камерно-інструментальній спадщині (втілення вокальності в її різних типах буде яскраво представлено у трьох зрілих фантазіях). У цьому творі відбулася концентрація стилістичних і жанрових особливостей, композиційних засобів, що були намічені в попередніх фантазіях: багаточастинність в одночастинності; варіантні перетворення; інтерпретація вокальності в інструменталізмі у широкому сенсі цього слова, не лише у вигляді цитування, але й переосмисленні пісенного матеріалу в інструментальному викладі, а також використання вокальності як прийому мелодійного висловлення. Фантазія для скрипки і фортепіано ор.159 ("Привіт", 1827) - ансамблевий концертний твір високого ступеню складності, який створювався у розрахунку на яскравих виконавців (скрипаль Й. Слід зазначити, що ця фантазія відрізняється віддзеркаленням вокальності в інструменталізмі в її різних типах: від вищезазначеної пісенної цитати, що стала темою варіацій, до мелодизму типу bel canto у вступному розділі.