Історична романістика Р. Іваничука в типологічних паралелях вітчизняної прози другої половини ХХ століття. Головні риси поетики жанрово-композиційної специфіки романного триптиха "Вогненні стовпи". Місце твору в структурі історичної белетристики автора.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук романний триптих “Вогненні стовпи” у жанровій Системі історичної прози Романа ІваничукаРобота виконана на кафедрі української літератури Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України. Гуляк Анатолій Борисович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри новітньої української літератури Ткачук Микола Платонович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, декан філологічного факультету, завідувач кафедри історії української літератури кандидат філологічних наук, доцент Захист відбудеться 17 січня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.У циклі історичних творів Р.Іваничука “Меч і мисль” минуле часто розкривається крізь філософські притчі або легенди, що спричинилося до появи в його творчості таких різновидів історичного роману, як роман-притча, роман-легенда, інтелектуальний, апокрифічний роман і под. Серед авторських жанрових визначень - роман-балада (“Мальви”, 1968), роман-псалом (“Орда”, 1991), триптих повістей (“Смерть Юди”, 1997), куди входять апокриф (у журнальному варіанті, за письменником, - апокрифічний роман) “Євангеліє від Томи”, повість-студія “Ренегат”, повість-візія “Смерть Юди”, легенда (“Рев оленів нарозвидні”, 1999), притча (“Вогненні стовпи”, 2002), реквієм (“Космацький ґердан”, 2002), романний триптих (“Вогненні стовпи”, 2002), химерний роман (“Через перевал”, 2004), романтична повість (“Злодії та Апостоли”, 2005). Романний триптих “Вогненні стовпи”, що вийшов друком у 2002 році - наступний крок письменника на шляху розширення художнього діапазону жанру історичного роману в аспекті відбору матеріалу і сфері мистецького втілення задуму. Використовуючи своєрідні жанрові модифікації романів - легенда, притча, реквієм, - автор поряд із висвітленням історичних подій визвольних змагань звертається до витоків національної ментальності, коренів українського народу. Мета роботи - здійснити комплексний аналіз історичної романістики Р.Іваничука в типологічних паралелях вітчизняної прози другої половини ХХ століття, визначити головні риси поетики жанрово-композиційної специфіки романного триптиха “Вогненні стовпи”, способи організації образної системи твору; визначити його місце в стилетворчій структурі історичної белетристики Романа Іваничука.Розуміння творчого почерку митця неможливе поза розкриттям іманентних рис “химерного” роману, що став досягненням прози 1960-80-их років (“Маслини” В.Дрозда, “Лебедина зграя”, “Зелені млини” В.Земляка, “Жбан вина” Р.Федоріва, “Дім на горі”, “На полі смиренному” В.Шевчука, твори В.Міняйла, Є.Гуцала). На цій хвилі прийшли до читача такі твори, як “Дикий мед” Л.Первомайського, “Птахи полишають гнізда” І.Чендея, “Катастрофа” В.Дрозда, “Собор” О.Гончара й історичні романи “Люди зі страху” Р.Андріяшика, “Диво” П.Загребельного та “Мальви” Р.Іваничука. Зарахування роману “Мальви” Р.Іваничука до “ідейно хибних” творів разом з іншими, різними за художньою довершеністю та змістовою наповненістю, але поєднаними гостропроблемністю світобачення (“Собор” О.Гончара, “Турецький міст” Р.Федоріва, “Катастрофа” В.Дрозда, “Полтва” Р.Андріяшика), свідчило про загострення політичної ситуації, що склалася на зламі 1960-70-их років та визначало перебування автора в когорті письменників з найпрогресивнішими поглядами. Своєрідний антиутопічний світ, що проступає у романі “Орда” умовно споріднює твір з різноманітними псевдоісторичними творами (деякі твори В.Шевчука, “Адепт, або свідоцтво Олексія Склавина про сходження до трьох імен” В.Єшкілєва та О.Гуцуляка, “Імператор повені” В.Єшкілєва і под.), у яких історія виступає як засіб формування нового середовища, із законами екзистенції якого читачеві треба знайомитися в процесі читання. Вступаючи в суперечність із традиційними канонами, предметом зображення в триптихові стають факти пятдесятилітньої давнини, окрім документальних матеріалів твір ґрунтується на подіях, очевидцем яких був автор, а тому містить автобіографічні елементи.Роман-легенда Р.Іваничука “Рев оленів нарозвидні”: деякі особливості жанру // Науковий вісник Миколаївського державного університетуту. Особливості художнього моделювання жіночих образів у романному триптиху “Вогненні стовпи” Романа Іваничука // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VII Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р. В 3 т.