Особливості становлення і розвитку західноєвропейського модерністського роману ХХ ст. Ознаки "поліісторичного" роману в трилогії Г. Броха "Сновиди" та романі "Безневинні". Своєрідність співвідношення античності та Модерну в романі "Смерть Вергілія".
Аннотация к работе
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНа зламі ХХ століття в українському літературознавстві було створено нову теоретичну парадигму, котра розглядає модернізм як явище різнобічне та багатозначне. Зіма), майже не охоплена сучасною українською літературознавчою рефлексією, відтак відсутність ґрунтовних брохознавчих розвідок суттєво звужує уявлення про ґенезу естетичного феномена модернізму та шляхи оновлення романного жанру в першій половині XX століття. Броха, що створить нові можливості для розроблення теоретичних моделей модернізму та парадигми західноєвропейського роману ХХ ст. Броха в контексті теорії роману, яка формується у першій половині ХХ ст., та розвитку західноєвропейського модерністського роману. · охарактеризувати особливості модернізації історичного роману та «роману про митця» у «Смерті Вергілія»: своєрідність співвідношення античності та Модерну в романі, реалізація техніки «потоку свідомості», роль інтертексту в процесі формування авторської концепції митця.У першому розділі «Герман Брох і модерністський роман» виявляються пріоритетні аспекти вивчення модернізму в сучасному літературознавстві, окреслюються особливості формування концепцій «поліісторичного роману» і «нового міфу» в теоретичній рефлексії Г. У дисертації термін «Модерн» використовується для позначення Нового часу та його провідних ідей, а термін «модернізм» стосується літературних явищ 1890-1940 рр., які формуються в процесі полеміки з реаліями Модерну та процесами модернізації. У підрозділі 1.3 «Концепція “нового міфу” в теоретичній рефлексії Германа Броха» аналізуються літературно-критичні та філософські есе письменника «Дух і дух часу» (1934), «Міфічна спадщина літератури» (1945), «Міф і стиль старості» (1947) і «Гофмансталь та його час» (1947-1948). Брох і автор «Розпаду цінностей» - одна особа, то раптом авторство «Розпаду цінностей», та й усієї трилогії, приписується Бертрану Мюллеру). У підрозділі 3.1 «Дискусійні аспекти вивчення роману Германа Броха “Чари”» окреслено історію створення та публікацій цього твору, обґрунтовано вибір першої редакції роману як обєкта інтерпретації.