Втілення мистецького досвіду постмодернізму в російській літературі. Визначення місця в ній творчості В. Сорокіна. Дослідження авторської міфології, з’ясування її походження. Аналіз композиції й еволюції характерів. Художнє новаторство трилогії.
Аннотация к работе
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської філології Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Гусєв Віктор Андрійович, професор кафедри зарубіжної літератури Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Ніколенко Ольга Миколаївна, завідувач кафедри зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету ім. кандидат філологічних наук Комінарець Тетяна Вільямівна, старший викладач Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Захист відбудеться «19» червня 2009 р. о 13 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім.Подальше осмислення сучасного літературного процесу потребує детального вивчення творчої спадщини його окремих представників, зокрема тих, що у своєму художньому доробку втілюють мистецький досвід постмодернізму, хоча зводити до нього всю сучасну літературу, звісно, неможливо. Трилогія В.Сорокіна, до якої входять романи «Лед» (2002), «Путь Бро» (2004) та «23 000» (2006), показує, що у творчості письменника відбулися значні зміни, які певною мірою засвідчують еволюцію російського постмодернізму межі століть. Незважаючи на значну кількість критичних відгуків та статей, у науковій літературі трилогія поки що не одержала цілісного осмислення, практично невивченою залишається як проблематика циклу, так і його жанрово-композиційні особливості. Шульпяков) вважають трилогію поворотним моментом у творчості В.Сорокіна. Мережинська, істотне розходження точок зору «на виявлення певних дискурсів «пізнього» постмодернізму в російській літературі свідчить про недостатню вивченість художнього матеріалу, про актуальність проблеми».У першому розділі дисертації - «Романна трилогія “Лед”, "Путь Бро”, “23 000” у контексті творчості Володимира Сорокіна» - подано огляд творчості письменника та історія її вивчення. Сорокіна, написаний поза естетикою соцарту, однак остаточний розрив із художніми принципами раннього періоду засвідчила романна трилогія «Лед», «Путь Бро», «23 000», що ознаменувала початок нового етапу творчості письменника. В романах «День опричника» (2006) та «Сахарный Кремль» (2008), що зявилися після трилогії, триває художнє дослідження проблем тоталітаризму й авторитаризму, соціальної самотності й шляхів розвитку сучасної цивілізації, що становлять основу проблематики трилогії. Різна інтерпретація поняття «життя» «обраними» й людством виступає основою конфлікту трилогії й причиною неможливості спільного існування «людей-променів» та «мясних машин». Репрезентантів суспільства людей, зображених у романі «Лед»: Лапіна, Ніколаєву, Боренбойма, всіх, хто користується приставкою «LED», обєднує почуття невпорядкованості у світі, соціальна самотність, притаманна людству.Новохатский Д.В. Новохатский // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Новохатский // Література в контексті культури: Зб. наукових праць. Новохатский // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Новохатский // Наукові записки Харківського національного університету ім.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ: