Сутність політичного поля. Функціональні особливості політичної комунікації. Можливості впливу засобів масової комунікації (ЗМК) на інституціональні трансформації політичного поля. Значення діяльності ЗМК у контексті реалізації легітимаційних практик.
Аннотация к работе
Харківський національний університет імені В.Н. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Власенко Тамара Трохимівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Соснін Олександр Васильович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри управління суспільним розвитком (м. Захист відбудеться 10 жовтня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.22 Харківського національного університету імені В. Н. З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Інституціоналізація інформаційного суспільства характеризується інтенсифікацією принципів медіатизації політичної дійсності, актуалізацією ролі символічних та інформаційних обмінів у політичному просторі, посиленням потенції масових інформаційно-комунікативних потоків щодо опосередкування алгоритмів формування та динаміки розгортання політичних процесів і відносин, зростанням впливу засобів масової комунікації на діяльність політичних акторів та інституцій. Відповідно, кардинальні зміни у структурі, динаміці та характері відтворення політики сучасного світу, у тому числі й в українській державі, що повязані з трансфером до якісно нового етапу розвитку - інформаційного, вимагають нових теоретико-методологічних підходів до розгляду особливостей функціонального навантаження сучасної системи ЗМК у процесі конструювання політичного поля. Таким чином, наукова рефлексія характеру та специфіки впливу засобів масової комунікації на конститутивні параметри, принципи організації та легітимації політичного поля постає однією із значущих у проблематиці політичної науки та потребує відповідних концептуально-аналітичних схем та методів дослідження. Вагомий вплив на визначення теоретико-методологічних засад дослідження символічних та інституціональних структур політичного поля, особливостей його конструювання, відтворення та функціонування справили праці таких західних та українських науковців, як С. Проте, попри значний інтерес до окремих тематичних контекстів зазначеної проблематики, стан науково-теоретичної розробки особливостей впливу ЗМК на процеси конструювання, функціонування та легітимації політичного поля, свідчить про відсутність його комплексного аналізу, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади дослідження конструювання політичного поля: інформаційно-комунікативний вимір”, який складається з трьох підрозділів, визначаються теоретико-методологічні засади аналізу інформаційно-комунікативних чинників конструювання поля політики; розглядаються основні підходи до розкриття сутності, основних характеристик політичної комунікації та особливостей функціонування ЗМК. У першому підрозділі - „Сутність процесу конструювання поля політики: експлікація концептуальних підходів” здійснено огляд концептуальних підходів до базового поняття „поле політики”. Спираючись на теоретико-методологічні позиції зазначених авторів, політичне поле експліковано, по-перше, як автономний структурний простір організаційної взаємодії індивідуальних і колективних політичних агентів, позиційні властивості яких детерміновані системою „відмінностей”, що відтворюються у форматі матеріалізовано-обєктивованих (репрезентовані політичними інститутами та інституціональними формами політичної активності), та символічно-інкорпорованих (задається конфігурацією розбіжностей індивідуальних, корпоративних і колективних диспозиційних властивостей політичних агентів) структур; по-друге, як символічний і фізичний простір боротьби, що спрямована на реалізацію принципів домінування, на підґрунті володіння монополією на конструювання та поширення моделі легітимного бачення соціального світу - з одного боку, а з іншого, - монополією на застосування обєктивованих (інституціоналізованих) засобів та інструментів влади (права, армії, поліції та ін.). Зокрема, зазначається, що у межах поля політики існують різні за своєю природою і характером функціонування інформаційні потоки, які є засобом актуалізації політичної комунікації як процесу, що структурує інформацію як за смисловим континуумом політичної взаємодії, так і за принципами її введення у політичну сферу.