Динаміка змін у верхніх дихальних і травних шляхах у страждаючих на гіпотиреоз та аутоімунний тиреоїдит. Імунологічні показники периферійної крові хворих на тиреоїдит, гіпотиреоз та еутиреоїдний зоб. Засоби консервативного та хірургічного лікування.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Київський науково-дослідний інститут отоларингології ім. проф. Автофреферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОториноларингологи недостатньо знайомі з ЛОР проявами патології щитовидної залози і тому, при наявності симптомів мікседеми, або характерних ознак аутоімунного тиреоїдиту з боку глотки і гортані тривалий час лікують хворих від набрякового ларингіту, фарингіту та інших хвороб. Мета нашого дослідження полягала у визначенні та обґрунтуванні скринінг-симптомів з боку верхніх дихальних та травних шляхів у хворих на аутоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз з залежно від важкості хвороби вивчення їх динаміки в процесі консервативного та хірургічного лікування, а також у впроваджені їх в клінічну практику, як тестів для діагностики аутоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу. Визначити частоту та інтенсивність змін верхніх дихальних та травних шляхів у хворих на аутоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз; Дослідити зміни з боку верхніх дихальних та травних шляхів, а також дослідити імунологічні показники периферійної крові у хворих на аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз та вузловий еутиреоїдний зоб. Вивчено залежність поміж ступенем вираженості хвороб щитовидної залози (аутоімунного тиреоїдиту, гіпотиреозу, вузлового еутиреоїдного зобу), а також ревматоїдного поліартриту з ураженням щитовидної залози з одного боку і вказаною вище тріадою симптомів з боку верхніх дихальних та травних шляхів - з іншого.Антитіла до тиреоглобуліну було виявлено у 27 (89,0%) жінок та у 7 (11,0%) чоловіків, антитіла до язикового мигдалика - у 26 (86,0%) жінок і у 7 (11,0%) чоловіків, антитіла до антигену мякого піднебіння - у 25 (83,0%) жінок i 6 (9,0%) чоловіків, антитіла до антигену піднебінних мигдаликів - у 18 (59,0%) жінок та 2 (5,0%) чоловіків. Клінічні особливості симптомів з боку верхніх дихальних та травних шляхів у хворих на аутоімунний тиреоїдит вивчали шляхом оториноларингологічного та ендокринологічного обстежень у 65 хворих. У першій групі - 35 хворих на аутоімунний тиреоїдит з клінічними ознаками еутиреозу виявлено такі рівні гормонів: Титр антитіл до тиреоглобуліну та до мікросомальної фракції був у них в межах 1:40-1:80. Найбільш виражені симптоми з боку верхніх дихальних та травних шляхів встановлено у групі хворих на аутоімунний тиреоїдит з гіпотиреоїдним станом, а саме: 1) збільшення язикового мигдалика - у 19 (95,0%) хворих, почервоніння та інєкцію судин на поверхні язикового мигдалика - у 10 (50,0%) обстежених, збільшення фолікулів язикового мигдалика - у 7 (30,0%) хворих; Результати дослідження імунної системи у 12 хворих на вузловий еутиреоїдний зоб, у 10 хворих на аутоімунний тиреоїдит та у 10 хворих на ревматоїдний поліартрит в порівнянні з контролем показали в більшості випадків значні зміни імунологічних показників, а рівень тиреоїдних гормонів у них був в межах норми.У хворих на аутоімунний тиреоїдит наявні такі симптоми з боку верхніх дихальних та травних шляхів: - гіперемія, набряк слизової оболонки глотки, мякого піднебіння і язичка; Симптоми з боку верхніх дихальних та травних шляхів повязані з фактом, що щитовидна залоза, яка в ембріональному періоді розвивається в ділянці кореня язика навіть при відсутності залишкових елементів щитовидної залози чи щитоязикової протоки в місці первинного закладання чи на шляху пересування протягом усього життя людини, зберігає імунний звязок з місцем її первинного закладання. У хворих на аутоімунний тиреоїдит виявлено значне підвищення титрів антитіл до тиреоглобуліну, до тканин язикового мигдалика і до мякого піднебіння.