Порушення серцевого ритму у дітей. Використання різних схем лікування з урахуванням клініко-функціональних проявів і патофізіологічних механізмів розвитку кардіальної дезадаптації. Застосування препаратів кардіометаболічної, мембраностабілізуючої дії.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти. серце ритм лікування дитина Горького МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти; доктор медичних наук, Кобець Тетяна Володимирівна, Кримський державний медичний університет ім. Захист відбудеться «18» червня 2004 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім.Провести аналіз адаптаційних реакцій ВНС у дітей із аритміями за допомогою проведення проби з контрольованим глибоким диханням і пробу Вальсальви, які включені в комплекс КВФТ та оцінити їх значимість для формування груп ризику дітей по розвитку життєзагрозливих аритмій. У 13 дітей спостерігалась синусова брадикардія, у 55 дітей - синусова брадиаритмія, у 10 - поєднання синусової брадиаритмії з блокадами ніжок пучка Гіса, та 15 дітей мали епізоди міграції водія ритму на тлі синусової брадиаритмії. До II групи були віднесені діти з екстрасистолічними аритміями, які були підрозділені на дві підгрупи: II А (34 осіб) - діти з екстрасистолічними аритміями без синусової аритмії та II Б (38 осіб) - діти, у яких екстрасистолічна аритмія поєднувалась з дисфункцією синусового вузла або порушеннями провідності. У 15 дітей - діагностовано синдром WPW, у 3 дітей реєструвався ЕКГ - феномен WPW, у 9 дітей на тлі дисфункції синусового вузла зареєстровано укорочений інтервал PQ. При обстеженні в динаміці 168 (86,15 %, p<0,01) дітей предявляли скарги на біль в області серця, 22 (11,28 %) дітей - на частішання серцебиття, 54 (27,69 %) дітей - на головний біль, 24 (12,3 %) дітей - на запаморочення.Клініко-інструментальна характеристика кардіальної дезадаптації при порушеннях серцевого ритму у дітей складається з порушень кровообігу в каротидному басейні, змін біоелектричних процесів в головному мозку, дисфункції стовбурових структур, проявів електричної нестабільності міокарда, порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки і дисрегуляції вегетативної нервової системи. У дітей з порушеннями серцевого ритму має місце активація процесів перекисного окислювання ліпідів (збільшення вмісту малонового диальдегіду, зниження вмісту супероксиддисмутази); зміни антиоксидантного захисту (зниження рівня каталази і церулоплазміну); порушення структурно-функціонального стану мембран еритроцитів (зменшення електричного опору та збільшення їх проникності), що є проявом порушень енергетичних і електромеханічних процесів в клітині і може використовуватися в якості біохімічних маркерів кардіальної дезадаптації. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з різними варіантами слабості синусового вузла та екстрасистолічними аритміями характеризувався, як перевагою симпатичного відділу, так і перевагою парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи в окремих випадках. При екстрасистолічних аритміях переважання вихідного симпатичного тонусу спостерігалось частіше - у 45,45 % дітей цієї групи, при екстрасистолічних аритміях на тлі дисфункції синусового вузла симпатикотонія спостерігалась у 37,5 % дітей і рідше всього вихідна симпатикотонія спостерігалась у дітей з різними варіантами синдрому слабкости синусового вузла - у 30, 26% дітей. Встановлені три типи вегетативної дисрегуляції: 1) центральний тип - з високою активністю гуморально-метаболічної ланки регуляції, яка спостерігалася у 57 (75%) дітей з різними варіантами синдрому слабкості синусового вузла; 2) автономний тип - з підвищеною активацією симпатичного відділу вегетативної нервової системи у 15 (71,43%) дітей з екстрасистолічними аритміями; 3) змішаний тип - з підвищеною активацією центральних і автономних механізмів - у 5 (62,5%) дітей з екстрасистолічними аритміями на тлі дисфункції синусового вузла.