Розгляд ступенів забезпечення організму людини вітамінами. Вивчення їх впливу на організм, наслідків дефіциту або надлишку. Наведення норм споживання і вмісту в харчових продуктах основних жиророзчинних і водорозчинних вітамінів, вітаміноподібних речовин.
Роль вітамінів в харчуванні людиниВітаміни - низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної природи, які не синтезуються (або синтезуються в недостатній кількості) в організмі людей і більшості тварин. Вітаміни належать до незамінних мікрокомпонентів їжі на відміну від макрокомпонентів - білків, ліпідів і вуглеводів. До водорозчинних належать вітаміни С, групи В, Р і РР, до жиророзчинних - вітаміни Виокремлюють також групу вітаміноподібних речовин, до яких належать холін, інозит, вітамін U, карнітин, оротова, пангамова (вітамін B12) і параамінобензойна кислоти, вітамін F. Потреба людини у вітамінах залежить від її віку, стану здоровя, характеру діяльності, пори року, вмісту в їжі основних макрокомпонентів харчування.Із 500 відомих каротиноїдів близько 50 можуть перетворюватися в організмі на вітамін А. Добова потреба організму у вітаміні А становить 1,0-2,5 мг, чи 25 000 МО (міжнародних одиниць), чи 6 мг каротину. Норма споживання вітаміну А виражається в МО, як і норма всіх жиророзчинних вітамінів. Потреба у вітаміні зростає під час вагітності, грудного вигодовування, захворювань кишечника, підшлункової залози, печінки і жовчовивідних шляхів. Під час вивчення особливостей харчування людини виявлено обернену залежність між забезпеченістю раціону ретинолом, каротином і поширеністю раку.Існує два ряди нафтохінонів чи вітамінів К - філохінони (вітаміни К1-ряду) та менахінони (вітаміни К2-ряду). Потреба доросло/людини у вітаміні К становить 0,2-0,3 мг/доб.Велика доза одного вітаміну може зменшити токсичність іншого.Потреба у вітаміні збільшується у жінок під час вагітності й грудного вигодовування немовлят, захворювань шлунково-кишкового каналу, гострих і хронічних інфекцій, оперативних втручань, опіків, цукрового діабету, лікування будь-яких захворювань антибіотиками. Недостатність цього вітаміну призводить до зниження апетиту, маси тіла, виділення шлункового і кишкового соків, порушення серцевої діяльності і виникнення захворювання бері-бері. Нирки легко виводять з організму надлишок цього вітаміну. Вітамін В2 (рибофлавін) входить до складу ферментів, які регулюють окисно-відновні реакції в організмі. Вітамін В3 (пантотенова кислота) бере участь у синтезі жирних кислот, здійснюючи перенесення ацильних груп, у вуглеводному обміні, активізує низку біохімічних реакцій, обмін гормонів, гемоглобіну.Вітамін В13 (оротова кислота) здійснює стимулювальний вплив на білковий обмін, сприятливо впливає на функціональний стан печінки. Вітамін B15 (пангамонова кислота) вперше була виділена Кребсом з ядер кісточок абрикосів, потім із паростків рису і рисових висівок. Вітамін B15 широко представлений в насінні рослин, у звязку з чим і отримав назву "пангамонова кислота". Найважливіше фізіологічне значення пангамонової кислоти полягає в її ліпо-тропних властивостях і функції донатора рухомих метильних груп для біосинтезу нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, креатину й інших важливих компонентів. Пангамонова кислота поліпшує тканинне дихання, підвищує використання оксигену в тканинах і бере участь в окисних процесах, стимулюючи їх, у звязку з чим використовується за гострих хронічних інтоксикацій.
