Устрій України згідно з Конституцією 1919 р. Сутність "воєнно-політичного союзу" радянських республік. Договірна федерація як засіб вирішення тимчасових політичних завдань. Причини створення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.
Аннотация к работе
Роль центру відігравала Російська Федерація, яка контролювала Україну за допомогою трьох централізовано-наскрізних сил: комуністичної партії, складовою частиною якої була КП(б)У; Червоної армії і каральними органами - ЧК (надзвичайними комісіями по боротьбі з контрреволюцією). Оскільки ці галузі управлялися з центру, республіки фактично були автономними територіями унітарної держави з обмеженими правами самоуправління. У преамбулі документа вказувалося, що обидві республіки визнають «незалежність і суверенність кожної із сторін», а також усвідомлюють необхідність згуртувати свої сили з метою оборони та в інтересах господарського виробництва. Надання державним органам РСФРР загально федеративних функцій управління ставило Росію у привілейоване становище порівняно з Україною, давало можливість центральним органам ігнорувати рішення та інтереси УСРР і суттєво послаблювало суверенітет останньої. ВУЦВК і Раднарком України поширили на територію республіки чинність багатьох непередбачених договором законодавчих органів державного управління: земель них і продовольчих, внутрішньої торгівлі, охорони здоровя, освіти, комунального господарства, що означало посилення інтеграційних процесів і суттєве обмеження суверенітету України.