Дослідження місця та значення українського громадського товариства "Сільський господар" у розвитку сільського господарства та реформуванні селянських господарств західноукраїнських земель міжвоєнного періоду. Елементи регулювання селянського господарства.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі маркетингу на виробництві Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Гринчуцький Валерій Іванович, Тернопільський державний університет імені Івана Пулюя, завідувач кафедри маркетингу на виробництві Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Жученко Володимир Семенович, Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Г. Захист відбудеться “28” грудня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Звернення українських вчених до європейської або американської практики сільського господарства у сформованій ринковій системі не враховують умови та особливості перехідної економіки України. Тому обєктивно необхідно створити національну модель розвитку сільського господарства, яка має базуватися на синтезі господарсько-генетичної спадщини українського народу та світового досвіду еволюції, загальних основах агроринкової економіки, орієнтуватися на основні тенденції глобалізації національних економік постіндустріальної цивілізації XXI ст. У звязку з цим практичне та теоретичне значення має дослідження діяльності українського громадського товариства “Сільський господар”, яке впродовж 45 років (1899-1944 рр.) було виявом самоорганізації та господарської самодіяльності західноукраїнського села, оборонцем його економічних інтересів, сконцентрувало світовий і вітчизняний досвід реформування сільського господарства в індустріально-ринковій економіці. Досягнення поставленої мети передбачає послідовне розвязання таких завдань: узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід діяльності громадських обєднань виробників сільськогосподарської продукції, практики й теорії організації агрономічної допомоги населенню в умовах індустріально-ринкового реформування сільського господарства міжвоєнного періоду; визначено, що товариство “Сільський господар” стало організатором індустріально-ринкового реформування селянського господарства як інститут аграрного господарського самоуправління українських селян та агрономічної допомоги населенню в системі державно-громадського регулювання сільського господарства Польської держави;У міжвоєнний період дослідниками “Сільського господаря” були члени товариства Ю.Павликовський та Є.Храпливий. У незалежній Україні окремі аспекти діяльності товариства “Сільський господар” розглядалася в колективній монографії “Історія кооперативного руху”, С.Гелеєм, С.Злупком, Л.Пиндою, Ю.Токарським, В.Чайковським. Оцінити товариство ”Сільський господар” у контексті вітчизняного та світового досвіду реформування сільського господарства в умовах індустріально-ринкової економіки міжвоєнного часу допомогло вивчення історії громадських обєднань виробників сільськогосподарської продукції (за термінологією того часу товариств сільського господарства) впродовж кінця XIX ? першої третини XX ст. у країнах Європи, Російській імперії, Наддніпрянській Україні. У другому розділі “Товариство “Сільський господар” - організатор реформування селянських господарств” досліджується процес становлення товариства як організатора агрономічної допомоги українському селянству та реформування сільського господарства. Економічний аналіз сільського господарства українських земель й аграрної політики Польської держави в міжвоєнний період дозволив визначити: а) місце селянського господарства в аграрній економіці, фактори і причини переважання доіндустріального екстенсивного типу розвитку; б) риси системи суспільного регулювання сільського господарства, що законодавчо розмежовувала діяльність органів державного управління й аграрного господарського самоуправління в особі Державної сільськогосподарської ради, воєводських хліборобських палат і повітових аграрних комітетів, громадських обєднань виробників сільськогосподарської продукції; в) форму громадсько-агрономічної діяльності як централізовано-помірковану.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове розвязання наукової проблеми, що виявляється в історико-економічному аналізі теоретико-методологічних засад і практики, ролі та досвіду діяльності громадського обєднання виробників сільськогосподарської продукції товариства “Сільський господар” у розвитку сільського господарства Західної України в 20-30-х роках шляхом організації масової агрономічної допомоги українському селянству. Такий підхід дав можливість сформулювати принципові висновки щодо теоретичного узагальнення історії практики та теорії аграрного реформування, також запропонувати рекомендації, які можуть бути використані для формування інститутів і механізму організації та регулювання сучасної аграрної реформи в умовах перехідної економіки України.