Законодавче закріплення понять "слідчі (розшукові) дії" та "негласні слідчі (розшукові) дії". Їх роль і значення, процесуальний порядок проведення в якості основного способа встановлення об’єктивної істини і справедливості у кримінальному провадженні.
Аннотация к работе
Роль та значення слідчих (розшукових) дій у забезпеченні справедливості кримінального провадженняРеалізація Україною намічених правових реформ та запровадження передбачених ними високих стандартів кримінального правосуддя призвело до суттєвих змін у кримінальному процесуальному законі. Так, принципово новим та прогресивним стало законодавче закріплення понять «слідчі (розшукові) дії» (далі - СРД) та їх різновиду «негласні слідчі (розшукові) дії» (далі - НСРД). Таке поєднання усіх способів отримання доказів, закріплених у кримінальному процесуальному законі, спонукає до дискусій стосовно забезпечення права кожного з учасників кримінального провадження на справедливість у кримінальному процесі. Метою є дослідити роль і значення СРД та процесуального порядку їх проведення, обґрунтувати необхідність розглядати СРД основним способом встановлення обєктивної істини і справедливості у кримінальному провадженні. Прихильники трактування слідчих дій у широкому і вузькому значенні одностайні в тому, що порядок їх проведення - це детально регламентований кримінальним процесуальним законом процес, який складається із системи взаємоповязаних операцій, зумовлених наявністю і своєрідним поєднанням у кожному з них загальнонаукових методів пізнання, які мають комплексний характер.СРД є водночас способом встановлення обєктивної істинну кримінальному провадженні і гарантією його справедливості, тобто складовими елементами механізму, правового інституту, що забезпечує право кожної особи на справедливість у кримінальному провадженні. Інститут СРД допомагає визначити правовий статус кожного з учасників кримінального провадження, основних його процесуальних прав, зокрема права на захист та участь у доказуванні. Справедливість у кримінальному провадженні вимагає запровадження гарантій убезпечення від обвинувального ухилу під час прийняття рішення та проведення СРД, уникнення субєктивізму, тенденційності чи навіть свавілля, усього, що перетворює кримінальне судочинство на знаряддя утисків підозрюваного, обвинуваченого, ототожнює його з винуватим, робить його фактично безправним. У безпосередньо-процесуальному значенні СРД забезпечують у кримінальному провадженні отримання таких знань зі встановлення обєктивної істини, які є необхідною умовою для забезпечення його справедливості та правосудності ухваленого судом рішення з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Обвинувальний ухил розслідування суперечить засаді справедливості кримінального провадження.