Вивчення ролі прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлини та інтерлейкіну) при діабетичній нефропатії на різних ступенях функціонального стану нирок. Введення до консервативної терапії препарату ессенціальних незамінних амінокислот "Кетостерил".
Аннотация к работе
Харківський державний медичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДисертацію присвячено вивченню ролі прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлини-? та інтерлейкіну-1?) при діабетичній нефропатії на різних ступенях функціонального стану нирок, а також в умовах лікування препаратом есенціальних незамінних амінокислот "Кетостерил" на тлі низькобілкової дієти. В дисертації показано, що рівень вмісту ФНП? в крові у хворих на ДН підвищено вже при достатній функції нирок, знижується при ХНН І ступеня і досягає максимальних значеннь при ХНН ІІ та ІІІ ступенів, що свідчить про ступень прогресування фібропластичних та склеротичних процесів у нирках при ДН. Рівень вмісту ІЛ-1? в крові у хворих на ДН починає знижуватися при достатній функції нирок, підвищується при ХНН ІІ ступеня, але залишається нижче значень контрольної групи і є мінімальним у хворих з ХНН ІІІ ступеню, що відбиває зниження інтенсивності гострофазового запального процесу при розвитку ХНН. Введення до комплексної консервативної терапії ХНН препарату есенціальних незамінних амінокислот "Кетостерил" в сполученні з низькобілковою дієтою супроводжується зниженням протеїнурії, покращенням парціальних функцій нирок, зменшенням симптомів інтоксикації, що свідчить про його ренопротективний вплив, а також позитивний модулюючий ефект у відношенні вмісту прозапальних цитокінів в крові та парціальних функцій нирок при діабетичній нефропатії. Обследовано 80 больных с сахарным диабетом типа 1 и типа 2, осложненным диабетической нефропатией, на разных стадиях функционального состояния почек, которые были распределены следующим образом: по 40 человек приходилось на СД типа 1 и СД типа 2 и по 20 человек - в зависимости от стадии функционального состояния почек.Серед прозапальних цитокінів найбільша увага приділяється фактору некрозу пухлини-? (ФНП?) та інтерлейкіну-1? (ІЛ-1б), що секретуються моноцитами/макрофагами, ендотеліоцитами і координують складний каскад локальних імунозапальних реакцій, які призводять до розвитку гломерулосклерозу. Все це свідчить про необхідність поглиблення наукових досліджень значення прозапальних цитокінів у розвитку та перебігу ДН, можливостей корекції зрушень у системі цитокінів, що має віддалити розвиток ураження нирок при ЦД, подовжити додіалізний період хронічної ниркової недостатності. При виконанні НДР дисертантом були проведені імунологічні дослідження прозапальних цитокінів (ІЛ-1? та ФНП?) у хворих на ДН з хронічною нирковою недостатністю, обгрунтована технологія проведення досліджень, виконані аналіз та узагальнення отриманих результатів. Дослідити рівень вмісту фактору некрозу пухлин-? у крові хворих на діабетичну нефропатію з різним функціональним станом нирок. Методи дослідження: клінічні, біохімічні та імунологічні методи дослідження: визначалися рівні вмісту прозапальних цитокінів (інтерлейкін-1? та фактор некрозу пухлини-?) у сироватці крові, екскреції в 2-мікроглобуліну та мікроальбуміну зі сечею методом імуноферментного аналізу, а також проводилися дослідження деяких парціальних функцій нирок (креатинін та сечовина в сироватці крові, швидкість клубочкової фільтрації та канальцева реасорбція); інструментальні і статистичні методи дослідження.Тривалість захворювання у хворих на ЦД типу 1 становила 16,9±4,4 років і на ЦД типу 2 - 12,2±6,9 років, в середньому - 14,9±6,5 років. Хворих на діабетичну нефропатію розподілено на 4 групи в залежності від функціонального стану нирок: у 20 хворих констатовано достатню функцію нирок (І група), у 20 хв.- Тривалість ЦД у цій групі становила в середньому 12,3±1,74 роки; артеріальний тиск становив в середньому: САТ - 145±22,0 мм рт.ст. і ДАТ - 88,5±12,5 мм рт.ст. Вміст ІЛ-1? у крові коливався від 0 до 7,1 пг/мл, в середньому 5,01±0,41 пг/мл, що є нижчим у порівнянні з контрольною групою (р<0,05); вміст ФНП? у крові коливався від 4 до 76 пг/мл, в середньому 17,55±4,45 пг/мл і був достовірно підвищеним у порівнянні з контрольною групою (р<0,05). Рівень прозапальних цитокінів у хворих другої групи становив: вміст ІЛ-1? у крові - в середньому 3,75±0,57 пг/мл, що є достовірно зниженим у порівнянні з контрольною групою (р<0,05); вміст ФНП? у крові - в середньому 9,35±1,64 пг/мл, тобто достовірно перевищував цей показник у контрольній групі (р<0,05), але знижувався у порівнянні з першою групою.В дисертаційній роботі досягнуто рішення актуальної наукової задачі - вивчено роль прозапальних цитокінів (ФНП? та ІЛ-1?) у прогресуванні ураження нирок, доказано значення визначення показників вмісту цих цитокінів у крові для підвищення якості діагностики та прогнозування перебігу ДН, обгрунтовано використання препарату кетоаналогів есенціальних незамінних амінокислот "Кетостерил" на тлі низькобілкової дієти для оптимізації ренопротекції при діабетичній нефропатії з початковими ступенями ХНН.