Роль простагландинів у регуляції хроноритмів функцій нирок - Автореферат

бесплатно 0
4.5 110
Організація екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок із пригніченою активністю шишкоподібного тіла та за умов моделювання гіперфункції цього органа. Сутність блокади синтезу простагландинів, хроноритмологічна перебудова.


Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України. НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Буковинська державна медична академія МОЗ України, кафедра медичної біології, генетики та гістології, професор Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології, професор доктор медичних наук, професор Захист відбудеться 18.02. 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.02 Вінницького національного медичного університету ім.С.І.Рябов (1997), Т.Д.Никула (2000) наголошують, що знання ритміки функцій нирок у хворих на гломерулонефрит з різними морфологічними формами і клінічними проявами дозволяють зрозуміти механізм розвитку патологічних процесів і мають актуальне значення для ефективного лікування захворювань нирок. Дані літератури дають безсумнівні докази участі ключового епіфізарного гормону мелатоніну у формуванні циркадіанної періодичності різних органів, зокрема нирок (Арушанян Э.Б., Бейер Э.В., 2001; Zhou X.J. et al., 2001; Пішак В.П., 2003). Особливе значення в регуляції екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок як фактор, що опосередковує ефекти гормонів та інших біологічно активних речовин, мають простагландини (ПГ). Встановити взаємозвязок між функціональним станом шишкоподібного тіла та синтезом простагландинів, а також зясувати їх роль у регуляції хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок. За допомогою хроноритмологічного методу вперше досліджено циркадіанну організацію екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок за умов індометацинової блокади синтезу ПГ на тлі різної функціональної активності ШТ. нирка гіперфункція синтез активністьУ дослідах на 252 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів масою 0,15-0,18 кг вивчали вплив гіпер-та гіпофункції ШТ, а також індометацинової блокади синтезу ПГ (тридобової) на тлі фізіологічної, гіпер-та гіпофункції ШТ на хроноритмологічну організацію екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок. У дослідних щурів моделювали гіпер-та гіпофункцію ШТ: гіперфункцію - шляхом утримання дослідних тварин (n=42) за умов постійної темряви (00С:24.00Т) впродовж 7 діб, а гіпофункцію - шляхом утримання тварин (n=42) за умов постійного освітлення (24.00С:00Т) впродовж 7 діб. Для дослідження ролі ПГ у хроноритмологічній регуляції функцій нирок дослідним тваринам, які перебували за умов фізіологічної функції ШТ, блокували їх синтез шляхом внутрішньошлункового введення розчину індометацину в дозі 5,0 мг/кг маси тіла впродовж трьох діб на 5, 6, 7-му доби експерименту. Оскільки в літературі нами не знайдено робіт, присвячених поєднаному впливу індометацинової блокади синтезу ПГ та гіпер-і гіпофункції ШТ, були досліджені їх сумарні ефекти на циркадіанну структуру ритмів досліджуваних ниркових функцій. Таким чином, можна констатувати, що пригнічення функції ШТ призводить до більш виражених хроноритмологічних перебудов досліджуваних ниркових функцій: 1) різко порушується фазова структура, середньодобовий рівень і амплітуда ритмів більшості показників функцій нирок; 2) гіпофункція ШТ викликає більш істотні порушення балансу калієвого і натрієвого гомеостазу порівняно з тваринами, у яких моделювали гіперфункцію ШТ; 3) у тварин з гіпофункцією ШТ часто спостерігається інверсія досліджуваних ритмів відносно контрольних хронограм як ознака вираженого десинхронозу.Десинхроноз показників досліджуваних функцій нирок більш виражений за умов гіпофункції шишкоподібного тіла, ніж за умов гіперфункції органа, що свідчить про виражений вплив шишкоподібного тіла на діяльність нирок. Гіперфункція шишкоподібного тіла супроводжується зниженням мезору й ампулітуди швидкості клубочкової фільтрації з компенсаторним зниженням мезору відносної реабсорбції води, азотемією; підвищенням натрійурезу, зниженням середньодобового рівня та інверсією ритму проксимальної реабсорбції іонів натрію з тенденцією до підвищення мезору та амплітуди ритму дистального транспорту цього катіона; зміщенням РН сечі в бік алкалозу, зменшенням виведення кислих продуктів у вигляді активних іонів водню у всі проміжки доби щодо величин в інтактних тварин. Серед суттєвих проявів порушень у тварин із пригніченою функцією шишкоподібного тіла відмічено зміни інтегральних характеристик ритмів показників електролітного обміну, а також інверсний характер структур ритмів більшості досліджуваних показників щодо контрольних хронограм. Тривале введення індометацину в дозі 5,0 мг/кг маси тіла блокує синтез простагландинів, викликає інверсію хроноритмів екскреції іонів натрію, підвищує середньодобовий рівень натрійурезу, дистального транспорту катіона, гальмує швидкість клубочкової фільтрації, діурезу та екскрецію іонів калію, спричиняє азотемію, протеїнурію, порушення виділення кислот, що титруються, та аміаку.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?