Топографоанатомічні особливості будови носового клапана. Вплив його деформацій на розвиток захворювань порожнини носа та приносових пазух. Методика відеоендоскопічного хірургічного втручання з відновлення структури деформованого носового клапана.
Аннотация к работе
Академія медичних наук УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Науковий керівник доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, професор Мітін Юрій Володимирович, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Гарюк Григорій Іванович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології; доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адільєвич, Київська медична академія післядипломної освіти ім.Одне з чільних місць у патогенезі захворювань носа і приносових пазух посідає знання закономірностей перерозподілу повітряних потоків у носовій порожнині. Ще за часів Мінка (1903) було доведено те, що сама вузька частина носової порожнини - клапан носа, створює найбільший опір повітряному потоку, який проходить через носову порожнину. Хоча останнім часом у науковців відмічається прояв інтересу до вивчення аеродинамічних властивостей носа і приносових пазух (Д.И. Окремі праці, в яких вивчається носовий клапан, певною мірою висвітлюють і його функціональні особливості, але спеціальні дослідження впливу клапана носа на розвиток та перебіг захворювань у порожнині носа і приносових пазухах відсутні. Мета дослідження - вивчити топографоанатомічні особливості будови носового клапана, вплив його деформацій на розвиток та перебіг захворювань порожнини носа і приносових пазух, а також розробити методику відеоендоскопічного хірургічного втручання у носовій порожнині, приносових пазухах одночасно з корекцією носового клапана.Для розвязання поставлених задач проведені клінічні спостереження 210 хворих з різною патологією носа і приносових пазух, з яких у 122 хворих, що становить 58% від кількості обстежених, було виявлено патологію клапана носа. Найбільш серйозну деформацію клапана носа ми спостерігали серед пацієнтів з гострим ускладненим сунуїтом - синуїтом з реактивним набряком клітковини орбіти та повік. Працює ринопневмометр наступним чином: фіксують корпус 1 у руці, капіляр із повітрязабірною трубкою 2 жорстко зєднаною із датчиком тиску 5, яку вводять пацієнту у ніс, при цьому слідкують за тим, щоб вона не торкалася слизової оболонки носа і вільно розміщувалася у необхідній ділянці клапана носа під контролем зору. Вірогідно, що при наявності патології клапана носа (його функціональній недостатності), наприклад, його деформації внаслідок викривлення носової перегородки, гіпертрофії або набряку нижньої носової раковини, порушується перерозподіл повітряних потоків по носових ходах, що в подальшому призводить до розвитку й інших ланок патогенезу у виникненні хвороб носа і приносових пазух. Після проведеного аналізу функціонального (ринопневмометрія) та антропометричного (фізико-математичне моделювання) досліджень клапана носа у 60 здорових осіб і 122 хворих з патологією носа та приносових пазух, обробки статистичних даних, було визначено, що клапан носа є обємним утворенням і має площини входу та виходу, кути - зовнішній, функціональний та внутрішній.Носовий клапан являє собою обємне анатомічне утворення носової порожнини. Визначено, що у 58% пацієнтів із захворюваннями носа і приносових пазух відмічалася деформація носового клапана. Після співставлення результатів фізико-математичного моделювання та ринопневмометрії визначено особливості будови носового клапана, у здорових людей та хворих, що страждають захворюваннями носа і приносових пазух. Оперативні втручання за різної патології у порожнині носа і приносових пазухах повинні здійснюватися з урахуванням анатомічної будови клапана носа та за необхідності обовязкової його корекції.