Роль порушень регіонарної гемодинаміки та процесів вільнорадикального окислення в розвитку ендотеліально-епітеліальної дистрофії рогівки при хірургічному лікуванні катаракти - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. Роль порушень регіонарної гемодинаміки та процесів вільнорадикального окислення в розвитку ендотеліально-епітеліальної дистрофії рогівки при хірургічному лікуванні катарактиРобота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України Науковий керівник :доктор медичних наук, професор Завгородня Наталія Григорівна Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідуюча кафедри очних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Петруня Андрій Михайлович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри очних хвороб. доктор медичних наук, професор Павлюченко Костянтин Павлович, Донецький державний медичний університет ім. Захист відбудеться “_08_” ___червня____ 2006 р. о 12 00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.05 Національної медичної академії післядипломної освіти ім.В той же час мають місце поодинокі клінічні приклади, коли при грубих змінах в передньому відділі ока (значні передні синехії, навіть прирощення опорних елементів ІОЛ до рогівки) або при операціях із тривалими маніпуляціями в передній камері не розвивається кератопатія і, навпаки, іноді при мінімальній травматичності хірургічного втручання, відсутності ірідо-та вітреокорнеальних контактів, в післяопераційному періоді розвивається ЕЕД рогівки (Горгиладзе Т.У., Ивановская Е.В., Горгиладзе Л.Т., 1992) . Незважаючи на активне вивчення гемодинамічних, метаболічних процесів, кількісного та якісного складу сльози в патогенезі різних захворювань рогівки, дотепер немає даних про стан та роль цих показників в патогенезі розвитку рогівкових ускладнень та про можливість їх прогнозування при хірургічному лікуванні катаракти, що й зумовило актуальність проведення даного дослідження. Задачі дослідження: 1) вивчити особливості реґіонарної гемодинаміки ока за даними компютерної реоофтальмографії та якісно-кількісного складу сльози методом кристалографії у пацієнтів з ЕЕД рогівки, що розвинулася після проведення хірургічного лікування катаракти; 5) вивчити кореляційну залежність між показниками реґіонарної гемодинаміки, кількісно-якісного складу слізної рідини у пацієнтів з ЕЕД рогівки, що розвинулася після хірургічного лікування катаракти, та у хворих на катаракту різного ступеня зрілості в доопераційному періоді; 6) визначити вірогідність розвитку ЕЕД рогівки в післяопераційному періоді у хворих на катаракту в залежності від вихідного стану реґіонарної гемодинаміки, кількісно-якісного складу слізної рідини, перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), білків (ПОБ) та стану АОС;Клінічні дослідження проведено у 218 пацієнтів (263 ока). В роботі представлені результати дослідження регіонарної гемодинаміки, якісно-кількісного складу слізної рідини та процесів вільнорадикального окислення у 62 хворих (62 ока) з ЕЕД рогівки (I-IV стадії), що розвинулась після оперативного лікування катаракти, виконаних в різних відділеннях Запорізької області, та у 156 пацієнтів (201 око) з катарактою різного ступеня зрілості, яким проводилися операції екстракапсулярної екстракції катаракти (ЕЕК) чи факоемульсифікації катаракти (ФЕК) з імплантацією ІОЛ з подальшим вивченням особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду. Офтальмологічне дослідження включало: візометрію, біомікроскопію, пряму офтальмоскопію, кератопахіметрію, тонометрію. Стан сумарної сльозопродукції оцінювали за допомогою стандартної клінічної проби, запропонованої O.Schirmer, а якісний склад слізної рідини досліджували методом кристалографії. Оцінку клінічних ознак набряку рогівки в ранньому післяопераційному періоді проводили за допомогою біомікроскопії, тонометрії та кератопахіметрії за наступними ознаками - ступінь А - локальний набряк рогівки, явищ десцеметиту немає, внутрішньоочний тиск у нормі, збільшення товщини рогівки у центральній оптичній зоні за даними кератопахіметрії на 10 %; ступінь В - помірний набряк на 1/2 - 1/3 площі рогівки, поодинокі складки десцеметової оболонки, внутрішньоочний тиск у нормі, збільшення товщини рогівки у центральній оптичній зоні за даними кератопахіметрії від 10 % до 30 %; ступінь С - тотальний набряк рогівки, виражені явища десцеметита, внутрішньоочний тиск у нормі чи підвищено, збільшення товщини рогівки у центральній оптичній зоні за даними кератопахіметрії понад 40 %.В більшості випадків - у 76 пацієнтів (112 очей, 82,4 %), зниження зазначених показників не перевищувало 20 % від показників норми, що в ангіології прийнято вважати не значимим (в подальшому ці хворі були виділені в першу групу), і лише у 16 хворих (24 ока, 17,6 %) було відзначене істотне зниження даних показників, на 50 % і більше в порівнянні з віковою нормою (ці пацієнти склали другу групу спостереження).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ