Визначення етапів становлення політичної опозиції в Україні. Розгляд жіночого представництва в структурах політичної влади. Аналіз ролі опозиційного жіночого лідера в політичному процесі. Дослідження характерних рис. Виокремлення основних типів і функцій.
Аннотация к работе
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана на кафедрі політології Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України Марчук Василь Васильович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри політології Інституту історії і політології Кураса НАН України, головний науковий співробітник відділу теоретичних і прикладних проблем політології доктор політичних наук, доцент Захист відбудеться «25» грудня 2009 р. о ІЗ00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що політика є сферою боротьби за владу, де на перший план виступає окрема особистість з її інтересами, потребами й цінностями. Демократичний шлях розвитку суспільства передбачає, що в боротьбі за владу, вплив на неї беруть участь як чоловіки, так і жінки. Сьогодні в українському суспільстві спостерігається, як ніколи, висока потреба в політичному лідері, здатному швидко й адекватно реагувати на проблеми, що постають перед суспільством, і, головне, віднаходити ефективні шляхи вирішення актуальних питань. Під опозиційним лідерством розуміється можливість і реальна здатність авторитетних особистостей у здійсненні впливу як на суспільство загалом, так і на окрему його частину, через конструктивну критику існуючих відносин влади та формування альтернативних програм суспільно-політичного розвитку держави. Системний метод використовувався при розгляді тенденцій, що становлять процес формування опозиційного жіночого лідерства в Україні, він надав можливість установити взаємозвязок між функціонуванням жіночого лідерства у владних і опозиційних процесах, (сторичний метод застосовувався нами при дослідженні історії формування таких понять, як «політичне лідерство», «опозиційне лідерство», а також процесів і подій у хронологічній послідовності, що повязані зі становленням політичної опозиції в Україні й участі в ній опозиційного жіночого лідера.У першому розділі «Теоретичні засади дослідження політичного лідерства» зясовано, що історія дослідження політичного лідерства є прикладом різноманітних підходів, наявності концепцій, парадигм, однак вони не забезпечують існування загальної теорії політичного лідерства. Установлено, що ґрунтовну теоретичну базу для дослідження проблем лідерства було закладено в часи Стародавньої Греції та Риму, а формування національних держав вимагало нового бачення політичного лідерства. Загалом концепції політичного лідерства поділяють залежно від теоретичних підстав на декілька груп: універсальні, які виходять з того, що лідер - універсальне соціальне явище людської діяльності й закономірності його функціонування єдині в усіх сферах життя суспільства (в політиці, економіці, релігії, спорті); Аналіз дій опозиції, ролі опозиційного жіночого лідера не може бути повноцінним без урахування ставлення громадян України до опозиції, оцінки рівня довіри й недовіри до опозиційних лідерів. У другому розділі «Жіноче лідерство в політичному процесі сучасної України» розглянуто особливості активності жінок у політиці, механізм формування жіночого лідерства в Україні та участь жінок у процесі становлення політичної опозиції в Україні.