Інвестиційна діяльність як комплекс цілеспрямованих проектних, організаційних, фінансових, управлінських робіт, що виконуються в інтересах ефективної реалізації. Переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку в умовах переходу до ринкових відносин.
Аннотация к работе
Державна податкова служба України Національний університет державної податкової служби України Факультет фінансів та банківської справиВід уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Інвестиційна діяльність - це широкий комплекс цілеспрямованих проектних, організаційних, фінансових, управлінських робіт, що виконуються в інтересах ефективної реалізації інвестицій. Обєктом дослідження виступають основні засади та фактори розвитку інвестиційної політики в Україні. 2) виявити проблеми та перспективи розвитку інвестиційної політики в Україні; На сучасному етапі розвитку економіки ефективність інвестиційної діяльності залежить від відродження фінансового, фінансово-кредитного та інвестиційного ринків у економіці нашої країни.Інвестиційна політика - комплекс урядових рішень, які визначають основні напрями джерела та обсяги використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. Інвестиційна діяльність охоплює: - інвестування, яке здійснюють громадяни, недержавні підприємства, господарські асоціації, товариства і спілки, а також громадські та релігійні організації, інші юридичні особи; З другого боку, термін "регулювати" [лат. regularis] означає підкоряти визначеному порядку, правилу, упорядковувати; а отже і поняття "регулювання інвестиційної діяльності" в такому разі буде трактуватися, як активне втручання з боку держави в протікання інвестиційного процесу, визначення чітких меж і правил здійснення інвестиційної діяльності тоді, як "інвестиційна політика" може бути пасивною і означати невтручання держави в регулювання інвестиційного процесу, а опиратися тільки на ринкові механізми саморегуляції. Тому, на нашу думку, поняття "державна інвестиційна політика" та "регулювання інвестиційною діяльністю" є поняттями різними і ототожнення їх помилково, про що говорять й інші факти: по перше, при ліберальній моделі економіки, основним принципом якої є laissez faire - най все йде, як йде, державне втручання в ринковий механізм саморегуляції економічних процесів, в тому числі й інвестиційних, є мінімальним, отже і інвестиційна політика держав з цією моделлю економіки передбачає не регулювання інвестиційної діяльності, а опосередкований вплив з боку держави для створення сприятливого інвестиційного клімату та умов щодо підвищення ефективності інвестиційного процесу, збереження умов вільної конкуренції, запобігання проявам монополізму тощо. Держава через застосування пільгового режиму оподаткування, амортизаційної політики чи інших заходів може створити більш сприятливі умови для спрямування інвестицій в пріоритетні галузі або в розвиток окремих територій (спеціальних економічних зонах (ВЕЗ), на територіях пріоритетного розвитку (ТПР) і т.п.), але при цьому рішення про розміщення інвестицій лишається за інвесторами.Мертенс припускає трактування інвестицій з погляду трьох різних розділів економічної науки та різних сфер практичної діяльності, а саме: - з позиції макроекономіки, інвестиції є частиною сукупних витрат, які складаються з витрат на нові засоби виробництва (виробничі або фіксовані інвестиції), інвестиції в нове житло і приріст матеріальних запасів. Слід звернути увагу, що інвестиції спрямовуються не тільки на створення прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту, а і на інші форми забезпечення розвитку і підвищення ринкової вартості підприємства, що знаходить відбиття у зростанні суми вкладеного капіталу. Найбільше скорочення інвестицій в основний капітал у розвиток економіки спостерігалося в 5 регіонах: Чернівецькому (де їх обсяги зменшилися проти відповідного періоду 2009 року на 40 відсотків), Херсонському (на 31,2 відсотка), Волинському (на 31,1 відсотка), Миколаївському (на 30,8 відсотка) та Черкаському (на 27,6 відсотка). Станом на 01.10.2010 обсяги залучення інвестицій в основний капітал підприємств України складали 83,9 млрд. гривень (97,1 відсотка до відповідного періоду попереднього року). За результатами щорічного рейтингового дослідження Міжнародної фінансової корпорації група Світового банку "Ведення бізнесу - 2011" Україна покращила своє місце на 2 позиції з 147 на 145 місце за рахунок збільшення рейтингу по категоріях: "ведення бізнесу", "реєстрація підприємств" та "отримання дозволів на будівництво", водночас відбулося зменшення рейтингів по категоріях: "реєстрація власності", "доступ до кредитів", "захист прав інвесторів" та "ліквідація підприємств" (табл.
План
Зміст
Вступ
1. Суть та загальні засади інвестиційної політики
2. Аналіз інвестиційної діяльності України
3. Проблеми інвестиційної політики та шляхи їх вирішення