Науково-технічний прогрес як важливий економічний фактор розміщення виробництва, його основні компоненти, види. Сутність науково-технічної революції. Зміна ролі людини у процесі виробництва матеріальних і духовних благ під впливом інформаційної революції.
Аннотация к работе
Чинниками розміщення продуктивних сил прийнято вважати сукупність просторових нерівнозначних умов і ресурсів, їх властивостей (оцінюваних галузевими техніко-економічними показниками), правильне використання яких забезпечує найкращі результати при розміщенні виробничих обєктів і розвитку господарства районів. Важливим економічним фактором розміщення виробництва є науково-технічний прогрес (НТП), що представляє безперервний процес розвитку науки, техніки і технології, вдосконалення предметів праці, форм і методів організації праці та виробництва.Науково-технічний прогрес як соціально-економічне явище суспільного розвитку характеризується корінними перетвореннями науки, техніки і виробництва, суть яких полягає в систематичному накопиченні і вдосконалення знань і досвіду, у створенні та впровадженні нових прогресивних елементів виробництва, в науковій організації праці та управління. Виходячи з цього поділу, можна констатувати: успішний розвиток науки є необхідна, але недостатня умова прискорення науково-технічного прогресу. Якщо розглядати ширше, то НТП в цілому складається з двох складових: складової наукових досягнень (результатом є нові знання, технології, обладнання); Відповідно і результати науково-технічного прогресу, що визначає розвиток і добробут суспільства в цілому, представлені як дві взаємно доповнюючі одна одноу складові: результати НТП у науково-технологічній сфері (наукові досягнення) і результати НТП у виробничій сфері (виробничі досягнення). До наукових досягнень належать отримані та перевірені знання: закони, явища, теорії, винаходи, відкриття, технології (наприклад, технології обробки поверхні твердого тіла, синтезу хімічних речовин, отримання матеріалів тощо), компютерні програми, ноу-хау (knowhow ), технічні засобивиробництва (верстати, прилади, компютери та інші), навчальні програми підготовки фахівців, включаючи електронні підручники, віртуальні лабораторії та ін.Небувалий прогрес науки і техніки багато в чому визначив неповторну своєрідність XX ст. Першою з них була революція XVII століття, що ознаменувала собою становлення класичного природознавства, що характеризується наступними моментами: а) ідеалом була побудова абсолютно істинної картини природи; Це можна розцінити як другу глобальну наукову революцію, що визначила перехід до нового стану природознавства-дисциплінарно організованої науці, в якій можна виділити наступні моменти: а) в біології, хімії та інших галузях знання формуються специфічні картини реальності, несвідомих до механічної; У цю епоху відбуваються революційні зміни в різних галузях знання: у фізиці (відкриття подільності атома, становлення релятивістської і квантової теорії), в космології (концепція нестаціонарного Всесвіту), в хімії (квантова хімія), в біології (становлення генетики). Ця революція характеризується наступним: а) ідеали і норми нової, некласичної науки відрізнялися розумінням відносної істинності теорій;Науково-технічний прогрес здійснюється в двох формах: еволюційній та революційній. Еволюційна форма НТП має місце, коли техніка і технологія, що застосовується у виробництві, удосконалюється на основі вже відомих наукових знань. Революційна форма НТП означає перехід до техніки і технології, що побудовані на принципово нових наукових ідеях. Винахід та запровадження у виробництво принципово нових науково-технічних розробок призводять до суттєвих змін у трудовому процесі, передбачають розширення продуктивних можливостей людства.НТР зумовлює також зміни в характері праці, змінюються форми взаємозвязків учасників виробництва, удосконалюються процеси обміну результатами праці.Хоча суперечність між людиною і природою є глибинною сутністю техніко-економічної категорії «науково-технічна революція» і внаслідок цього належить до неантагоністичних суперечностей, проте за недотримання людиною законів природи вона може набувати конфліктних, антагоністичних форм розвитку. Оскільки людина є соціобіологічною істотою, то в цьому разі відбувається деформація людської особистості, її деградація, поглиблюються суперечності всього суспільного способу виробництва, в тому числі суперечності в системі відносин економічної власності. Вони найчастіше розглядають її як передання функцій людини машині, революцію в технологічному способі виробництва, процес інтенсивного зближення науки, техніки й виробництва, зміни в основній продуктивній силі.Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує традиційно, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також через перетворення науки на самостійний фактор виробництва, на відносно самостійну рушійну силу економічного прогресу. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу супроводжується появою в ній функції управління виробництвом, розширення меж продуктивної праці сукупного виробника.